Pik
Сьогодні, 27 Січня 2020
13.12.2019
483
0

«Вигнані на степи»: у Херсоні презентували видання про депортацію польських українців

«Вигнані на степи»: у Херсоні презентували видання про депортацію польських українців

Історик Роман Кабачій презентував масштабне видання про депортацію польських українців «Вигнані на степи». Знаково, що книга побачила світ у 75-у річницю підписання сумнозвісної Люблінської угоди про обмін населенням між Польщею та СРСР. За різними даними, протягом 1944—1946 років з Польщі примусово вивезли від 482 тисяч до півмільйона етнічних українців. Хід цих історичних подій і наслідки, які вони мали для країн та людей, і описав Роман Кабачій. На початку  вересня свої «Вигнані на степи» автор презентував у польському Перемишлі. Далі книга розпочала подорож Україною. Днями видання побачив Херсон.

На презентацію, яка відбулася в Кризовому медіа-центрі в Херсоні, прийшли журналісти, громадські діячі та нащадки депортованих польських українців.

Сам автор не приховує: книга написана не лише для тих, чиї родини торкнулося вигнання з Польщі. «Вигнані на степи» — для кожного, хто хоче пролити світло на події 1944—1946 років, коли цілі сім’ї вивозили на чужину, назвавши це добровільним (!) переселенням. Таким рішенням, абсолютно диким, тим, що порушує права людини, і це як мінімум, проїхалися по мешканцях Закерзоння. Це українські етнічні території, розташовані на захід від сучасного польсько-українського кордону. Свого часу ці землі були українськими, але у 1944-му, після визволення їх від німецької окупації, радянська влада одним розчерком пера віддала Закерзоння Польщі. У корінного населення — лемків, холмщан, підляшуків і т. д. — ніхто не запитував, де б вони хотіли жити. Всіх, хто мав українські прізвища, вивозили у степи, на далекий південь. На збори давалося декілька годин. Клунки з нехитрими пожитками, кінь чи корова — це все, що могли взяти з собою виселені на чужину. Сяку-таку худобу у депортованих потім відберуть у фонд колгоспу. І байдуже, що у переселенців діти, один за одного менший… На південь привезли близько 100 тисяч польських українців. Частина з них за першої ж можливості виїхала в Західну Україну, поближче до малої батьківщини.

 — Ця історія важлива для кількох регіонів етнічної України, вона об’єднує Закерзоння, з якого виселили українців, Таврію, куди їх привезли, і Волинь, Галичину, куди вони втекли, — розповідає Роман Кабачій.

«Вигнані на степи» — грунтовна праця на 600 сторінок, на яких не лише історичні свідчення, а й згадки про фольклор, побут, менталітет виселених українців. І хто б міг подумати, що стартом для великого видання стане стаття. Ті 8 сторінок про депортацію закерзонців Роман Кабачій, сам уродженець Херсонщини, написав, ще навчаючись на історичному факультеті ХДУ. До його рук потрапили дві архівні справи, в яких історичні події переплелися з долями людей і родин.

— Я був шокований, наскільки тяжкими були умови життя депортованих на новому місці. І зрозумів, що ця тема варта глибшого дослідження. До речі, вразила і людяність деяких чиновників. Як з’ясувалося, й за часів  тоталітаризму в СРСР залишалися ті, хто переймався долею депортованих. Приміром, була така співробітниця у відділі переселень Херсонського облвиконкому О. Н. Манзело (повне ім’я, на жаль, знайти не вдалося). Так от, уявіть собі,  ця жінка їздила в села, де жили вигнані з Польщі, по грязюці, в мороз і, як могла, воювала з головами колгоспів за права польських українців, — розповів автор.

 

Над книжкою він працював довгі 10 років, з часу захисту кандидатської, яка була на цю ж тему. Роман побував на польському прикордонні, звідки виселяли українців, а також їздив селами Херсонщини, Миколаївщини, де ще є живі свідки тих подій — люди вже дуже поважного віку. До «Вигнаних на степи» увійшли безцінні свідчення з перших вуст про те, як видворяли польських українців, і архівні документи.

Книга «Вигнані на степи» вийшла у київському видавництві «Люта справа». Наклад у 1000 примірників профінансував «Український культурний фонд». Видання розповсюджується безкоштовно. Отримати книгу можна, відправивши запит до видавництва і оплативши пересилку. За словами автора, передбачається й електронний варіант, який можна буде читати в інтернеті. Наразі вийшла українська версія видання. Польська, значно стисліша, побачила світ набагато раніше.

Автор: Марина САВЧЕНКО.  Джерело: Новий день

 

ВІД АВТОРА. Особисто мені презентація «Вигнаних на степи», як і цей матеріал, емоційно далися нелегко. Річ у тім, що події, описані у книжці, торкнулися і моєї родини із с. Мала Лепетиха. Прабабуся по батьковій лінії, нині покійна Катерина Лінчук, із трьома дітьми (серед них — моя бабуся) була із тих депортованих польських українців. На Закерзонні, у вирі подій 1944-го, безслідно зник мій прадід. Ми й досі у цілковитому невіданні, що сталося з ним і його рідним братом. Але є підозра, що наших рідних переслідували і вбили. І от тепер, після спілкування з Романом Кабачієм, я точно знаю, що шукатиму… Копатиму, щоб знайти бодай малесенький слід сторінки, вирваної з історії нашого роду.

Новини по темі

Коментарі

Нет ни одного комментария

Залишити коментар

Останні новини

Останні відеорепортажі

Останні фоторепортажі

Зараз читають

наверх

Підписатися на новини

Підписатися на новини

Запропонувати новину

Запропонувати новину