Pik
Сьогодні, 04 Червеня 2020
11.01.2016
208
0

В українській Херсонщині «пропагандистська машина Путлєра» не пройде

В українській Херсонщині «пропагандистська машина Путлєра» не пройде

Днями Росія зробила черговий «залп» в інформаційній війні з Україною.

Об'єктом «обстрілу» агресор обрав Генічеськ, скориставшись складною ситуацією з газопостачанням міста,яка, до речі, вирішилася у лічені дні, більше того , саме українською газопостачальною кампанією та за рахунок саме українського газу. Але, як мовиться, привід був. І російська пропагандистська машина не втратила можливості вкотре «наїхати» на свідомість і розуми людей.

Певно, найактивніше на російську «качку» про дзвінок мера Генічеська до Путіна відреагував інтернет-простір, що «вибухнув» анекдотами і «жабами». Втім, насправді, смішного тут мало. Бо інформація про «газового» спасителя Генічеська «Путлєра» і, начебто, бездіяльність міської влади - це не що інше, як чергова порція у котел розбрату і розхитування ситуації, принаймні, в прикордонних районах Херсонщини.

Чи має прикордонна Херсонщина зброю проти інформаційного натиску окупанта і що робиться в області для зміцнення позицій українського інформпродукту? Про це ми поговоримо з директором департаменту з питань внутрішньої та інформаційної політики Херсонської облдержадміністрації Ольгою Савенко.

Отож, Ольго Миколаївно, наскільки гостро стоїть в нашому регіоні проблема інформаційної безпеки і що робиться для її вирішення?

Питанням інформаційної безпеки ми займаємося вже практично рік. На початку 2015-го Андрій Станіславович Путілов, який тоді обіймав посаду голови ХОДА, дав чітку вказівку, і це для нього був один із пріоритетних напрямків - питання протидії інформаційній агресії.
Прийшовши у стіні облдержадміністрації і маючи досвід роботи на телебаченні, ми досить ретельно зайнялася вивченням цього питання, передусім, в технічному аспекті. Для роботи над цим, я в першу чергу звернулася до спеціалістів і залучила до вирішення проблеми представника Нацради з телерадіомовлення в Херсонській області, генерального директора ХОДТРК «Скіфія», директора Радіотелевізійного передавального центру.
Одночасно ми, так би мовити, розпочали розмову з Києвом. Зверталися до всіх відомств, причетних до інформаційного простору та безпеки країни.
Долучились депутати обласної ради і у відкритих листах ми звернулися до Міністерства інформполітики, Міністерства оборони, Адміністрації Президента. Мета єдина: донести складну ситуацію в інформаційному просторі прикордонної області внаслідок анексії Криму, зробити все можливе, щоб наша область отримала не менші пріоритети, ніж Донецька та Луганська.

Якщо конкретизувати, в чому складність ситуації, що, власне, було в тих листах?

Проблема в тому, що з окупацією Криму, який є українською територією, ми втратили один з 5-ти найбільших радіотелевізійних передавальних центрів України, розташований у Красноперекопську. Він забезпечує радіотелемовлення у радіусі 65 км і частково покриває Чаплинський, Каланчацький, Новотроїцький, Генічеський та Скадовський райони. Тож, сьогодні на території цих районів безперебійно транслюються заборонені до показу в Україні російські канали, на яких «ллється» агресивна інформація проти України.
Ускладнює ситуацію і той факт, що наявні у південній частині Херсонщини радіотелевізійні передавальні об'єкти через недостатню потужність не забезпечують вітчизняним телевізійним сигналом належного обсягу навіть місцевих абонентів аналогового телебачення. Ми звернулися до Києва зі шляхами вирішення проблеми - технічно переобладнати устаткування та придбати нові пристрої для поліпшення якості аналогового віщання в прикордонних районах. І це лише один з напрямків, який ми поклали в програму розвитку інформаційного простору області.
Як успіхи, чи не закінчилося все на етапі переписки, є якісь зрушення?

Так, у вересні минулого року мене запросили в Міністерство інформаційної політики на засідання спеціальної комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення. У складі комісії досить серйозні структури, що вже давно займаються питанням інформаційної безпеки. Після ініціативи з нашого боку Херсонщині приділили більшу увагу і ми знайшли підтримку.
Крім того триває наша тісна співпраця з членом Нацради Сергієм Костинським, яка розпочалася після його візиту на Херсонщину восени минулого року. Тоді під час його зустрічі з Андрієм Путіловим вдалося обговорити ключові питання. Костинський, до речі, акцентував увагу на нашій активності і висловив свою позицію максимально допомагати області.
В результаті вересневого засідання комісії для нашої області виділено телевізійні передавачі, що має забезпечити значне збільшення покриття українським телевізійним мовленням південних районів Херсонської області. Відповідний проект з урахуванням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів вже є. На жаль, я не маю права розголошувати більше інформації, адже це стратегічне питання, і ви розумієте, чому не все має потрапляти до ЗМІ, нас читають не лише патріоти.

Відомо, що будь-який проект, вірніше, його реалізація - це кошти. На що можемо розраховувати тут?

Передавачі ми отримаємо за рахунок волонтерської допомоги з Європи, це робота, яку провело Міністерство інформаційної політики, яке було створено не так давно, і працює всього близько року, як, наразі, і ми. Отримати передавачі, думаю, ми зможемо найближчим часом, але їх встановлення - це також кошти й чималі. Тому ми знову виступаємо ініціаторами включення Херсонщини до відповідної державної програми щодо фінансування цих витрат.
Практика така є, але й складнощів вистачає. Тому паралельно ми підготували проект і звернулися до фонду регіонального розвитку. Зазвичай, проекти, пов'язані з технічнім обладнанням, цей фонд не фінансує, але ми не опускаємо руки і «пробиваємо» всі варіанти. Якщо таки вдасться співпраця з фондом регіонального розвитку, є умова - співфінансування з місцевих бюджетів, йдеться про про 10%. Тому працюємо й в цьому напрямку - листи про можливу необхідність виділення коштів підготували й до обласної, й до районних рад. Я знову «напросилася» на найперше в цьому році засідання Київської комісії, коли повернуся, думаю інформації буде більше.

Напевно, інформаційна безпека - це така сфера, що не обмежується вирішенням пари проблем, думається, що їх існує, куди більше...

Звичайно. Так, за інформацією Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, жодна з телерадіокомпаній не виявила бажання транслювати за допомогою передавача, який ми плануємо встановити в Чаплинці, і не зверталася щодо отримання відповідних ліцензій. Це пояснюється комерційним моментом.
Паралельно з посиленням сигналу аналового телебачення треба розвивати й цифрове, мережа якого в області також обмежена певною територією. І ми над цим працюємо, бо ж «цифра» - це майбутнє медіа простору.
Разом з тим, є проблема щодо трансляції місцевих телеканалів у цифровому форматі, через високу вартість послуг оператора цифрового мовлення. З цієї причини сьогодні місцеві телеканали віщають у цифровому форматі Т-2 лише на невеликій відстані від обласного центру. На територіях, прилеглих до Криму, у цифровому форматі мовить лише ХОДТРК «Скіфія». Як наслідок, південні райони області залишаються під впливом російських телепродуктів.
З огляду на вище сказане, ми також звернулися до Києва з проханням вирішити питання про надання на пільгових умовах тимчасових дозволів або ліцензій для українських мовників, що виявлять бажання працювати на ВРС-Чаплинка.
Не можна забувати й про аспект, не менш важливий від технічного та фінансового. Маю на увазі наш український, херсонський інформаційний продукт. Він має бути досить якісним і скласти достойну альтернативу російській агресивній пропаганді. Це ще один напрямок нашої роботи.
У мене є великі надії на результати другого засідання комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення. На ньому я знову буду лобіювати інтереси Херсонщини для продовження розпочатої в 2015 році роботи, для реалізації на практиці вже готових проектів.
Нагадаю, що в минулому році нам вдалося консолідувати різні рівні влади для просування теми інформаційної безпеки Херсонщини, нам вдалося включити нашу область в пріоритетні щодо технічної реалізації проектів Програми розвитку інформпростору, нам вдалося провести перемовини з інвесторами щодо можливості фінансової підтримки певних проектів. Нам виділили необхідну техніку. Наступний крок - її встановити.
Але це далеко не кінцева мета, це лише проміжний етап тієї значної роботи, яку ми робимо й будемо робити в плані забезпечення інформаційної безпеки нашого регіону. Дуже сподіваюся, що з новим складом обласної ради, з грамотною, виваженою позицією облдержадміністрації, за сприяння Міністерства, Нацради з питань телерадіомовлення, інших відомств ми в цьому році все ж таки зробимо заплановане минулоріч. Впевнена, що мешканці Херсонщини відчують результат.

Ольго Миколаївно, та все ж, на Вашу думку, що головне у боротьбі з інформаційною агресією, яка зброя може бути найбільш дієвою?

Знаєте, всі ці інформаційні «фейки» на кшталт дзвінка мера Генічеська Путіну і його «допомоги у порятунку маленького містечка на Херсонщині», вони будуть. І ось тут головне, щоби ми, українці, розумно сприймали й адекватно реагували на цю «висмоктану з пальця» брехню. За великим рахунком ми могли би робити те ж саме, але українці інші, ми не агресори. І починати на зразок Росії інформаційну війну - це не наше, це не притаманно українському менталітету. Ми маємо достойно захищатися від інформаційних нападів.
Україна наразі на етапі економічних й соціальних реформ, але ми маємо реформувати й свою свідомість, виховувати патріотизм і цінувати рідну землю. Гадаю, що це і буде наша головна зброя проти будь-якої агресії!

Запитувала Олена РЄЗНІЧЕНКО

 

Коментарі

Нет ни одного комментария

Залишити коментар

Останні новини

Останні відеорепортажі

Останні фоторепортажі

Зараз читають

наверх

Підписатися на новини

Підписатися на новини

Запропонувати новину

Запропонувати новину