Pik
Сьогодні, 18 Февраля 2019
23.01.2019
271
0

Труднощі освоєння: чому кошти на облаштування адмінкордону з Кримом не використали

Труднощі освоєння: чому кошти на облаштування адмінкордону з Кримом не використали

Майже 106 мільйонів гривень, які український уряд виділив із резервного фонду держбюджету на облаштування пунктів пропуску «Чонгар» і «Каланчак» на адмінкордоні з окупованим Росією Кримом, не були використані в 2018 році. Можливість їх використання в нинішньому році також залишається під питанням, пише Радіо Свобода

Чому гроші з держбюджету не встигли використати до кінця 2018 року? Хто винний у ситуації, що склалася? Чи будуть ці кошти освоєні? На ці та інші запитання в ефірі Радіо Крим.Реалії у ток-шоу «Кримський вечір» відповів перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юсуф Куркчі.

‒ Чи розраховували ви, що в 2018 році буде нереально використати виділені гроші?

‒ Реальність використання ‒ це процедура, пов'язана не тільки з оформленням якихось документів і перерахуванням грошей. Вона пов'язана з виконанням практично всіх запроектованих робіт і підписанням актів про виконання робіт усіма зайнятими учасниками цього процесу. Тільки після підписання такого акта з'являється документ, що дає можливість казначейству перерахувати ці кошти виконавцю. Бюрократичні процедури ‒ це перше.

По-друге, навіть у цій постанові сказано, що проект має бути узгоджений трьома-чотирма міністерствами. У ньому має бути розписана кожна деталь, кожен елемент усього, що має бути реалізоване. Ця робота є подальшим кроком самого проектування. Воно, у свою чергу, пов'язане з виділенням земель для використання.

‒ Чи означає це, що українська державна машина не здатна оперативно вирішувати бюрократичні питання?

‒ Справа не просто в оцінювальному судженні, що український уряд має або не має можливості, здатний чи не здатний. Річ у тім, що ті процеси, які пов'язані з децентралізацією, з передачею певної відповідальності органам місцевого самоврядування, з усіма процедурами, які пов'язані з освоєнням грошей, вимагають певного часу. На кожному етапі, якщо буде затримка, навіть у межах закону, вийде, що задекларованої цілі не вдасться досягти.

‒ У невикористанні коштів винна тільки бюрократія? Чи є спротив із чийогось боку?

‒ Я не кажу про явний спротив. Але якщо ви пам'ятаєте соціологічні дослідження, які були ще в 2015-2016 роках, то їх суть зводилася до того, що частина громадян України готова відмовитися від окупованих територій на користь або з метою досягнення добробуту на контрольованій території. Інша частина говорила про те, що жодним чином не можна відмовлятися і що відновлення територіальної цілісності ‒ це пріоритет номер один для держави. Суть у тому, що таке ось полярне ставлення має місце на всій вертикалі державної розбудови.

 ‒ Питання від слухача: «Чому Київ не облаштує адмінкордон хоча б з метою піару України»?

‒ Ні, справа не в піарі. На самому початку, коли ця частина території України була окупована, були різні думки навіть щодо того, чи варто облаштовувати цю межу за аналогією державних кордонів, які у нас існують. І що це може вплинути на громадську думку: нібито Україна змирилася з тим, що ця територія окупована і питання стає невирішуваним у найближчій перспективі.

‒ Чи «згоріли» ці майже 106 мільйонів гривень? І чи буде все ж таки облаштований адмінкордон із Кримом?

‒ Запитання про згорання грошей не можна ставити. Якби вони були виділені й не були б використані, тоді питання стояло б саме так. Було ухвалене рішення виділити їх із резервного фонду. Поки немає цих затверджених проектів, гроші на рахунки держпідприємства «Укрінтеравтосервіс» не потрапили. Тобто гроші з бюджету не потрапили на рахунок виконавця. Є ймовірність того, що ми встигнемо й ми доб'ємося того, щоб усі питання з погодженням, а далі з проектуванням, були вирішені. Тоді гроші мають потрапити на рахунки цього підприємства. Рішення уряду ухвалене й має бути реалізоване.

‒ Це можливо здійснити в 2019 році?

‒ Я думаю, якщо всі наші колеги, всі відповідальні люди, які пов'язані з вирішенням цього питання, поставляться з таким же бажанням, як у нашому міністерстві, то це реально.

Довідка: Раніше «Громадське» з посиланням на Міністерство фінансів України повідомило, що майже 106 мільйонів гривень, які український уряд виділив з резервного фонду держбюджету на облаштування інфраструктури пунктів пропуску «Чонгар» і «Каланчак» на адміністративному кордоні з Кримом, фактично не були використані в 2018 році. При цьому в 2019 бюджетному році вони є недоступними.

Український уряд 4 липня 2018 року ухвалив постанову №584, згідно з якою з резервного фонду держбюджету виділено 105 мільйонів 983 тисячі 571 гривню на облаштування КПВВ «Каланчак» і «Чонгар» на адмінкордоні з Кримом.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною та півостровом проліг формально адміністративний, але фактично ‒ справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду ‒ «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».

(Текст підготував Артем Лаптієв)

Читайте також: 

"Ні для кого не є таємницею радість місцевої влади після моєї відставки" - Бабін

КПВВ на межі з Кримом: загальмоване будівництво

Не лише капличка, але й мечеть – про КПВВ на адмінмежі з Кримом

Капличка і музей окупації на КПВВ у Херсонській області – реакція соцмереж

Кабмін виділив більше 100 млн грн на будівництвоКПВВ з тимчасово окупованим Кримом

 

Новини по темі

 

Коментарі

Нет ни одного комментария

Залишити коментар

Останні новини

Останні відеорепортажі

Останні фоторепортажі

ТОП Новин тижня

наверх

Підписатися на новини

Підписатися на новини

Запропонувати новину

Запропонувати новину