Pik
Сьогодні, 20 Ноября 2018
22.10.2018
586
0

Субсидії 2018: що змінилося?

Субсидії 2018: що змінилося?

Якими будуть нові правила нарахування субсидій? Як отримати субсидію тим, хто дійсно її потребує? Яка роль місцевої влади в цьому питанні? Як допоможе монетизація? Чому нова система краща за попередню, розповідає Український кризовий медіа центр, передає ПІК.

Цього року правила надання субсидій для громадян змінилися. Нова система покликана боротися з шахрайством та передбачає більш прискіпливе вивчення заяв. 

Влада та експерти запевняють, що перевірка майнового стану, надання більших повноважень місцевим адміністраціям та радам у питанні верифікації та нарахування субсидії, допоможуть встановити більш справедливі правила: захистити тих, хто потребує, але не давати пільгу тим, хто зловживає своїми правами. 

 

Що нового в нарахуванні?

Постанова Міністерства соціальної політики України, видана у травні 2018 року, передбачає впровадження змін у нарахуванні субсидій вже в опалювальному сезоні 2018-2019. Це потенційно торкнеться близько 6,9 мільйонів домогосподарств-одержувачів субсидій, – максимуму кількості субсидіантів, який був досягнутий у 2018 році. 

У бюджеті на 2019 рік закладено значно менше коштів на виплату субсидій, ніж раніше. 

Прогалини колишньої системи призначення субсидій робили можливими неприємні ситуації. Один і той самий громадянин міг оформити субсидію у декількох населених пунктах та на декілька житлових приміщень і здавати їх в оренду з оформленою субсидією. Або отримувати зарплату «в конверті», але при цьому користуватися субсидією. 

Серед змін, які ще очікуються (в день публікації тексту їх ухвалили - ред.) – рішення чи відмова в призначені субсидії для великих квартир та будників буле надаватися виходячи з не загальної їх площі, а опалювальної. 

Це вирішить проблему зведених будівель, які об'єднують під одним дахом житлове приміщення, гараж, підвал і при цьому перевищують норми, на які розповсюджується субсидія. Також планується врегулювати питання з обов'язковою часткою платежу в ситуації, коли громадянин спожив менше, ніж розмір обов'язкової частки. 

Особлива увага при призначені субсидії приділятиметься аналізу доходів громадян, у тому числі заробітчан двох категорій – тих хто легально працює за кордоном, сплачує соціальні внески і набуває права на пенсію, і тих хто рахується безробітним, але отримує доходи, не сплачуючи податки. У разі надання усіх необхідних документів, усі заробітчани мають право на отримання субсидії. 

Ще один аспект– аналіз майнового стану. У цьому випадку поза увагою комісії, яка проводитиме призначення субсидії, залишаться власники «євроблях». Адже через проблеми легалізації неможливо встановити факт належності прав на це майно. 

«З травня поточного року було впроваджено зміни щодо надання субсидій, які враховують не тільки критерій доходу, але і певні елементи майнового стану, інші характеристики, які стимулюють або мають стимулювати громадян до офіційного працевлаштування, декларування доходів, страхування себе в системі загальнообов'язкового державного страхування з метою отримання пенсії в майбутньому і так далі» 

Віталій Музиченко, гендиректор Директорату сім'ї та соціальної підтримки населення Мінсоцполітики

«Верифікація – це перевірка того, чи справді людина, яка отримує субсидію, повинна її отримувати, тобто має право на неї. У майбутньому для цього буде необхідна IT-система, яка дозволить порівнювати реєстр субсидіантів із базами даних податкової, міліції, банківської системи та інших органів, щоб зрозуміти, чи людина справді має право на допомогу». 

Олександра Бетлій, провідний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій 

 

Що залежить від місцевої влади?

Головне – це можливості спеціальних комісій, створених органами місцевої влади. Вони створені для розгляду індивідуальних випадків у домогосподарствах, аби гарантувати надання допомоги усім, хто її потребує. 

Першочергове рішення про надання чи ненадання субсидії ухвалюється на рівні місцевої влади. При кожній районній державній адміністрації та виконавчому комітеті міської ради створено комісії, які розглядають заяви громадян, проводять аналіз майнового стану та житлових умов і приймають рішення щодо права на отримання субсидії у випадках, коли заявнику з тих чи інших причин відмовлено у призначені субсидії на загальних підставах. 

У випадках, коли одержувач субсидії не підпадає під загальні критерії, на основі яких надається допомога від держави – місцева комісія має повноваження зробити виняток та прийняти рішення на користь заявника. 

Наприклад, якщо особа зареєстрована за певною адресою, але не проживає за нею, комісія може здійснити обстеження матеріально-побутових умов проживання домогосподарства та виписати акт про виключення окремих членів домогосподарства з його складу при призначенні субсидії. У такому разі, доходи цих громадян не враховуватимуть при прийнятті рішення про надання субсидії. 

«Коли громадяни не можуть розраховувати на субсидію за загальними критеріями, вони завжди можуть звернутися до органів влади на місцях з метою довести своє право на отримання відповідної державної підтримки, а органи на місцях мають підходити до цього зважено та обґрунтовано» 

Віталій Музиченко, гендиректор Директорату сім'ї та соціальної підтримки населення Мінсоцполітики

«У майбутньому, місцеві органи в рамках реформи децентралізації мають самі призначати допомогу отримувачам субсидій, з огляду на самостійне керування коштами на місцях» 

Олександра Бетлій, провідний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

«Оскільки система місцевих комісій розпорошена по всій Україні, Міністерству соціальної політики необхідно створити загальну базу знань, якими вони б користувалися, аби забезпечити єдність, інформованість та уніфікований підхід до аналізу права на надання субсидії»

Олексій Хабатюк, заступник начальника департаменту енергоефективності «Нафтогазу України» 

 

Віддайте гроші людям

Вже кілька років поспіль експерти наголошують: вдосконалити систему надання допомоги громадянам від держави має монетизація субсидій. Йдетсья про систему, при якій пільги люди отримуватимуть живими грошима. 

По-перше, монетизація дасть змогу зняти адміністративні функції системи соцзахисту зі сфери ЖКГ та енергетики, а надавачі послуг не будуть проміжною ланкою у розподіленні коштів допомоги конкретному громадянину. По-друге, монетизація спростила б технічний бік надання допомоги – передбачаючи перерахування коштів на картку отримувачу субсидії. А головне –монетизація має підвищити мотивацію субсидіантів до ефективного використання енергоресурсів. 

Представники Міністерства соціальної політики України запевняють, що монетизацію субсидій поетапно почнуть впроваджувати з 1 січня 2019 року, проте її система наразі знаходиться на стадії розробки. 

«Першими, кого мала б торкнутися монетизація – це ОСББ, після чого вона могла б поширитися на всіх. І цей етап уже повинен був розпочатися з 1 січня 2018 року. На першому (перехідному) етапі місцеві органи соціального захисту населення переходять від "відшкодування" за пільги та субсидії, вже нараховані й враховані ОСББ у розрахунках зі співвласниками, до самостійного нарахування пільг і субсидій з адресним перерахуванням цих сум в ОСББ за кожного конкретного пільговика. 

Чому потрібен цей етап і що він дає? 

По-перше, з співвласників, що об'єднані в ОСББ,знімається тягар "кредитування" держави щодо її соціальних зобов'язань: ОСББ проводять нарахування внесків без будь-яких знижок (пільг і субсидій), і враховують в розрахунках лише реально отримані кошти, персонально за кожним пільговиком/субсидіантом. 

По-друге, кожен співвласник-пільговик чи субсидіант привчається до розуміння, що пільгу/субсидію йому надає держава, а не ОСББ чи інші співвласники. 

По-третє, органи соціального захисту та Міністерство фінансів вчаться працювати в режимі самостійної відповідальності перед пільговиком/субсидіантом, самостійного нарахування пільг і субсидій та вчасної (в ідеалі – місяць у місяць) виплати пільг і субсидій живими коштами. На цьому етапі органи соціального захисту повинні відпрацювати внутрішні процедури роботи з реєстрами виплат (а не лише нарахувань) пільг і субсидій – тобто, нарешті узяти на себе ту функцію, яку раніше виконували ОСББ. 

Житлові субсидії та пільги є соціальною допомогою держави конкретному громадянину, а не об'єднанню співвласників. І єдиним обов'язком ОСББ перед державою в частині соціального захисту населення є надання місцевим управлінням соціального захисту населення інформації про розмір внесків, встановлених в ОСББ. Розмір внесків затверджують співвласники загальними зборами і ніхто, крім співвласників, не має повноваження його змінювати, «перераховувати» чи «коригувати». Кошти, отримані ОСББ від держави за конкретного отримувача пільг і житлових субсидій, для ОСББ є сплатою державою внесків за такого громадянина, а не «бюджетними коштами». 

Тетяна Бойко, Громадянська мережа ОПОРА

 

"Згодом уся сфера житлово-комунального господарства повинна бути звільнена від виконання функцій соціального захисту. Тільки коли управління праці та соціального захисту здійснюватимуть нарахування субсидій кожному конкретному отримувачу субсидій самостійно, тоді можна сказати, що back-office мотетизації працює, і можна запускати другий етап.

На другому етапі має відбутися перехід від виплат пільг і субсидій за реєстрами на поточні рахунки ОСББ до цих же виплат, але безпосередньо пільговикам і субсидіантам»

Тетяна Бойко, Громадянська мережа ОПОРА

 

«Міністерство фінансів має причини для перестороги. Коли ми починаємо надавати прямі платежі саме на картки людей, з одного боку - це правильний захід, адже мова йде про соціальний захист населення. З іншого боку, ми маємо подумати, яким чином забезпечити, те щоб субсидіанти витрачали ці кошти на комунальні платежі, а не кудись, і потім зростала заборгованість» 

Олександра Бетлій, провідний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

 

«Міністерство фінансів має причини для перестороги. Коли ми починаємо надавати прямі платежі саме на картки людей, з одного боку - це правильний захід, адже мова йде про соціальний захист населення. З іншого боку, ми маємо подумати, яким чином забезпечити, те щоб субсидіанти витрачали ці кошти на комунальні платежі, а не кудись, і потім зростала заборгованість» 

Олександра Бетлій, провідний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

 

"Система фінансування побудована таким чином, що гроші отримує не конкретний споживач, віртуальний Іваненко, Петренко, а отримує надавач послуг. Тобто, у надавача послуг одразу виникає конфлікт інтересів. Він отримав гроші, за ці самі гроші він продав газ і його й облікував, наприклад. Тобто ніхто об'єктивно на сьогодні – я можу сказати абсолютно точно – не знає,скільки конкретно спожив конкретний споживач Петренко, Іваненко, і його витрати були покриті державою. Це є основна проблема, тому що воно зациклено на одному суб'єкті, який сидить у самому низу, тобто це у даному випадку «газзбут». 

Олексій Хабатюк, заступник начальника департаменту енергоефективності «Нафтогазу України» 

 

"Ми бачимо, що субсидіанти та пільговики споживають суттєво більше газу, наприклад, для індивідуального опалення в квартирах і також в будинках. Аналізи більш глибокі і спілкування каже про наступне – що ці люди невмотивовані в принципі економити. Їм ще навіюють в голову, що газ потрібно випалити, тому що субсидії не дадуть на наступний рік в тому обсязі. А це абсолютна неправда. Вони тримають температуру у себе в квартирі 24-26 градусів для того, щоб випалити газ, відкривають квартирки для того, щоб провітрювати. 

Я не скажу що це всі – є різні люди, є ті, які відносяться відповідально. Але факт на основі великих чисел, великі маси людей, показує, що це є тенденція. І цю тенденцію система субсидій вона породжує і підтримує."

Олексій Хабатюк, заступник начальника департаменту енергоефективності «Нафтогазу України» 

 12

 

Поверніть все як було!

Напередодні виборів активнішими стають заклики повернути систему, яка існувала до реформ 2014 року. Йдеться про дешеві ціни на газ для всіх споживачів, незалежно від розміру їхніх домогосподарств. 

Такою була система в минулому, але в результаті дешевий газ отримували всі – і бідні, і заможні. 

"Якщо порівнювати два стани, те що було раніше і те, що стало, то однозначно воно стало краще, це беззаперечно. Тому що система дешевих цін на енергоресурси – це як зброя масового ураження, тобто вона покриває всіх, в незалежності будь-яких критеріїв, які б ми не виписували. І багаті, ті які живуть в дорогих будинках, і ті які живуть, бабуся в маленькому селі, вони отримували ресурс за одною ціною. Тому генеральний напрямок має іти до того, щоб схема була наступною, цільовий стан скажімо так. Коли ціни відповідають, які встановлюються в ринковий спосіб, тобто формуються на балансі пропозиції та попиту, а держава забезпечує громадянина, який об'єктивно та обґрунтовано потребує соціального захисту, надання такої допомоги".

Олексій Хабатюк, заступник начальника департаменту енергоефективності «Нафтогазу України»

 

«Найближчим часом кількість субсидіантів знизиться, але це відбудеться не тільки через зміни критеріїв отримання права на субсидію, а через зростання добробуту та приросту заробітних плат, які зростають швидше, ніж тарифи на комунальні послуги. Правда, за умови відсутності рішення про підвищення тарифів на газ» 

Олександра Бетлій, провідний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій 

 

 

Новини по темі

Коментарі

Нет ни одного комментария

Залишити коментар

Останні новини

Останні відеорепортажі

Останні фоторепортажі

ТОП Новин тижня

наверх

Підписатися на новини

Підписатися на новини

Запропонувати новину

Запропонувати новину