Pik
Сьогодні, 20 Червеня 2018
11.06.2018
791
0

Скелет у херсонському музеї

Скелет у херсонському музеї
У центрі Херсона працює унікальний природничий музей, що був споруджений і відкритий ще в далекому 1906 році, повідомляє УКРІНФОРМ.

У Херсоні, у старому центрі міста, за адресою Театральна, 5 працює унікальний музей. Він був споруджений і відкритий саме як природничий музей ще в далекому 1906 році. «В Україні небагато таких споруд, які відразу будувалися під музей», - говорить директор Херсонського обласного краєзнавчого музею Тетяна Братченко.

Тут зберігаються експонати, які лишив після себе знаний у світі вчений і засновник херсонського Музею природи Йосип Пачоський. Сюди також приходять подивитися на скелет 26-метрового кита, який привезли у Херсон у 60-х роках минулого сторіччя моряки. Тут вам розкажуть про коралові рифи і про мешканців світового океану. Для багатьох херсонців цей музей є найулюбленішим, саме тому вони продовжують передавати у його фонди власні колекції.

Проте наразі не кожен відважиться сюди зайти. Чому? Про цю точку на карті, яка важлива не лише для України, а й для сусідньої з нами Польщі, - наша розповідь. Але передусім, це розповідь про людей, які лишають свої надбання у спадок нащадкам.

ЗОЛОТЕ ІМ’Я В НАУЦІ

У далекому 1897 році Херсонська губернська земська управа запросила молодого вченого Йосипа Пачоського на посаду губернського ентомолога. Пачоський народився у Білогородці Волинської губернії (нині Рівненська область) у польській родині. Закінчив Уманське училище землеробства і садівництва, вивчав рослини Уманщини. У 23 роки став дійсним членом Київського товариства природознавців. Наступні шість років вивчав флору і фауну Донських і Калмицьких степів, Північного Кавказу, Криму, Полтавської, Волинської, Подільської губерній, Полісся.

У тодішній Херсонській губернії (за територією – найбільшій на той час губернії України, яка мала широкий вихід до Чорного моря) Пачоський організував ентомологічний кабінет при губернській земській управі для вивчення шкідників сільського господарства і розробки рекомендацій щодо боротьби з ними.

Дослідники пишуть, що вчений був одним з ініціаторів охорони степу, приділяв увагу розробці раціонального мисливського законодавства. Пачоський наполягав на забороні весняного і літнього полювання, коли винищується велика кількість дичини. І він таки добився, що в Україні з 1925 року було заборонено полювання у цей період, пише Людмила Ланшина (Волинський краєзнавчий музей).

«Пачоський – ботанік, зоолог, один з фундаторів природно-заповідної справи України та Польщі, людина зі світовим ім’ям. Херсонська губернія страждала тоді від пилових бур, суховіїв, нашестя шкідливих комах, і йому потрібно було розробити рекомендації для боротьби з ними. За рік він виготовив близько тисячі ентомологічних коробок. Тож виникла нагальна потреба у приміщенні, де можна було б зберігати ці унікальні експонати. І у 1906 році двері цього музею відчинились для відвідувачів. А першими його гостями стали студенти Херсонського сільськогосподарського училища», - розповідає Алла Дерюжина, завідувачка музею природи (нині він є науково-природничим відділом Херсонського обласного краєзнавчого музею).

Гербарна колекція Пачоського – це 22 тисячі експонатів, а ентомологічна налічує близько 10 тисяч екземплярів комах. Є у музеї і зоологічна колекція, в його експозиції та фондах зберігаються велика колекція пташиних гнізд, є також геологічна, мінералогічна, палеонтологічна колекції. Власне про Пачоського Алла Дерюжина може говорити годинами – про його дослідження флори та фауни, наукову та викладацьку роботу.

У Херсоні шанують цього вченого – кожні п’ять років тут проходять читання, присвячені йому. Тримають зв’язок із польськими вченими. Адже у 1923 році Йосип Пачоський виїхав до Польщі, залишивши у Херсоні всю свою колекцію. Пачоський був шанованим вченим не лише у нас, він став доктором філософії Познанського університету, членом-кореспондентом Польської Академії наук, заслуженим професором Познанського університету. На його честь названо 10 видів вищих рослин, три з них ростуть в Асканійському заповідному степу на Херсонщині.

ВІД КОМАХ ДО КИТА

Фонди музею збільшувались не лише стараннями Пачоського. Природничі колекції поповнювали у різні роки експонати, передані сюди Одеською ентомологічною комісією, а також ентузіастами. Колекцію ссавців і птахів передав до музею Олександр Браунер, зразки ґрунтів – Василь Топоров, гербарій – Іван Рябков, поповненню фондів сприяли і відомі Фальц-Фейни.

Як підкреслила Алла Дерюжина, справжня родзинка музею – це скелет кита фінвала. Його добули біля берегів Антарктиди китобої. Це були випускники Херсонської мореходки, які працювали на судах китобійних флотилій. Вони й зробили місту такий незвичайний подарунок. Загалом у музеях України експонується чотири скелети кита. Проте у Херсоні скелет розміщений у загальнодоступному музеї. «У нас будь-який пересічний відвідувач може прийти і оглянути цей скелет, в інших містах до них немає такого відкритого доступу», - говорить Дерюжина.

До речі, місцева влада подарунок у 60-х роках не оцінила. Тому кістки кита зберігалися у фондосховищі музею. Зараз скелет кита – центральний експонат музею, він цікавий не лише дітям, а й дорослим.

Проте ентузіасти, які поповнюють фонди музею, не лишились тільки у далекому минулому. Є, наприклад, ще одна людина, яка передала музею свою колекцію вже у нинішній час.

«Унікальну колекцію передав наш херсонський ентомолог Олександр Михайлович Зиков, який помер минулого року. Він протягом 35 років у свої відпустки їздив тодішнім СРСР, найбільше – у Середню Азію, і збирав свою колекцію метеликів і жуків, яку передав нам. Це 10 тисяч екземплярів, на виставці зараз лише 2 тисячі з них. Ця колекція проходить наукову обробку. Олександр Зиков закінчив сільськогосподарський інститут, був членом ентомологічної спілки, але це було хобі, якому він віддавав свій час і кошти. На його експонатах інші захищали дисертації, а сам він так і не захистився, хоча його база дозволяла це зробити. Йому, до речі, пропонували продати колекцію, проте він дуже хотів, щоб вона залишилась у Херсоні, у Музеї природи», - розповіла Алла Дерюжина.

СТРАШНО ЗАЙТИ, АЛЕ НЕ ХОЧЕТЬСЯ ВИХОДИТИ

«Музей природи у Херсоні з’явився не лише завдяки коштам із казни, на нього частково збирали гроші і звичайні люди», - каже директор обласного краєзнавчого музею Тетяна Братченко.

Будівля музею і його колекції збереглися у буремні роки Другої світової війни, пережили окупацію. У 1963 році два головних музеї Херсона – природничий та історичний об’єднали в один, і він почав називатися краєзнавчим музеєм. Тоді будівля природничого музею перейшла у власність інших установ – тут розміщувались різні трести та управління. А у приміщенні сучасного краєзнавчого музею з’явилась нова експозиція, де вагоме місце посіла колекція Пачоського. Проте ентузіасти – громадськість і музейні працівники - повернули у 1989 році будівлю колишнього природничого музею, і тут знову розмістився музей природи.

Але наразі хепі-енду все ж немає, бо будівля цього музею нині у жахливому стані. Фасад обшарпаний, фундамент просідає. Не кожен зважиться запросити сюди гостя чи туриста – по-перше, просто соромно за місто й область.

- Відвідувачі кажуть: «Боже, ми боялись заходити в цей будинок, нам здається, що він зараз завалиться». А після екскурсій люди говорять: «Ніколи не думали, що тут так гарно», - і цікавляться - «а коли ж тут робитимуть ремонт», - розповідає Алла Дерюжина.

За її словами, музей природи люблять не лише херсонці, сюди, наприклад, охоче приїздять на екскурсії і сусіди-миколаївці.

«На жаль, на ремонт будівлі не виділяє кошти ні міський бюджет Херсона (адже більшість відвідувачів усе ж мешканці обласного центру), ні обласний», - каже директор обласного краєзнавчого музею Тетяна Братченко.

На базі музею проводять виїзні засідання місцеві депутати, висловлюють підтримку, та будівля як була, так і лишається у жахливому стані. «Музей робить, що може. У нас уже тричі розробляли проектно-кошторисну документацію на ремонт будівлі, проте грошей на нього жодного разу з місцевих бюджетів так і не отримали. Результату немає», - каже Тетяна Братченко.

Єдиний, хто все ж зміг «вибити» для ремонту музею 2,5 млн гривень субвенції з держбюджету, це народний депутат України від Херсонської області Олександр Співаковський. Проте поки розпорядники коштів проводили тендери, виявилось, що для ремонту, через інфляцію і зростання цін, потрібно вже не 2,5, а 7,5 млн гривень, каже директор обласного краєзнавчого музею...

«Дай Бог, щоб вистачило хоч би на зміцнення фундаменту, бо там є проблеми», - із сумом констатує директор обласного краєзнавчого музею.

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ

Ось такий музей, що лякає і захоплює, є у Херсоні. І неминуче виникає запитання: невже в регіоні, який нині позиціонується саме як нова туристична Мекка України, і в якому завдяки децентралізації мають сьогодні бюджети з великим профіцитом коштів, справді немоливо відшукати кошти, щоб урятувати для сьогодення і майбутнього спадщину, подаровану Херсону й області кількома поколіннями вчених та ентузіастів?!

Валерій Староселець, Херсон

Фото автора та надані Херсонським обласним краєзнавчим музеєм

Новини по темі

Коментарі

Нет ни одного комментария

Залишити коментар

Останні новини

Останні відеорепортажі

09.05.2018
662
0
Відеорепортаж
Спогади про війну з перших вуст
08.05.2018
717
0
Відеорепортаж
Херсону є ким пишатися

Останні фоторепортажі

ТОП Новин тижня

наверх

Підписатися на новини

Підписатися на новини

Запропонувати новину

Запропонувати новину