Pik
Сьогодні, 23 Октября 2018
07.06.2018
2802
2

«Розстріли» хмар на Херсонщині: що думають науковці

«Розстріли» хмар на Херсонщині: що думають науковці

Про те, як херсонські сільгосппідприємці (за допомогою градобійних установок) намагаються вплинути на атмосферні опади, для чого це роблять і що думають з цього приводу науковці –  телесюжет у  «Темі дня» (тележурналіст Марина Молода, "Скіфія"), передає ПІК.

Нагадаємо, у Станіславській ОТГ (Херсонська область) заборонили використовувати будь-яке обладнання для впливу на атмосферні опади.  

Як відзначив голова Станіславської ОТГ Володимир Желуденко у коментарі тележурналістам, «найперше, що спонукало (прийняти таке рішення – ред.) – це  посушлива весна». «І тут, коли почали йти дощі, пішли масові розстріли цих дощових хмар. Які вони – дощові чи градові – ніхто не знає…Як перший крок – ми прийняли рішення про заборону використання будь-яких приладів для впливу на атмосферні опади. А далі будемо діяти згідно законодавства», - сказав Желуденко. Зокрема, за його словами,  мають бути погодження на такий вплив на атмосферні опади  органів місцевого самоврядування.

Він також розповів, що місцеві фермери спілкувалися з представниками підприємства, що «розстрілює» хмари. «І все-таки нам вдалося домовитися і нам пообіцяли, що «розстрілювати» поки не будуть», - каже Желуденко.

«Градобійні установки для того, щоб опади були. Щоб були не у вигляді граду, а помірного дощу з більшим інтервалом», - каже Юрій Кіріяк, начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології. Градобійні установки дають можливість позбавити аграріїв такого неприємного моменту як град, каже він. «Ми, на жаль, забороняємо, але це психологічний момент. Тому що, дійсно,  засуха, наша територія – це зона ризикованого землеробства. Тут в літній період опади – це грози, які ми бачили. Вони нерівномірні», - каже Кіріяк. Тому треба спрямовувати зусилля, щоб волога з хмар залишалась на нашій території.

Проте він відзначив щодо мораторію на розстріли хмар: "Заборона – так, заборона, можливо, доцільна з точки зору, що у нас немає інструменту регулювання цього процесу. Хто хоче і де хоче стріляє. Але розігнати спеціалістів і забути технології – це дуже швидко".  І нагадав, що 1991 році ми відмовились від градобійних установок, зараз спеціалістів не знайти.

 «Природа граду така що може за декілька хвилин знищити врожай», - каже Іван Мринський, декан аграрного факультету ХДАУ. І навіть невеликий град викликає проблеми: механічні пошкодження листя та плодів -  це ворота інфекції. Використання градобійних установок – один з шляхів вирішення проблеми.

Кількість злив і граду буде збільшуватися

«Травень, червень – це місяці активної грозової діяльності. На наших станціях зафіксовано в середньому у травні – серпні 35- 45 гроз…і в середньому до 7 випадків граду, які зафіксовані на території метеостанцій», - каже Юрій Кіріяк.

«Серпень місяць за останні 20 років додав до своєї скарбнички, скажімо так, 4,6 градусів середньомісячної температури…За нашими прогнозами, подальші зміни клімату будуть призводи до того, що кількість зливових дощів і граду буде збільшуватися», - каже начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології.

На його думку, нині держава має вкладати кошти у розробку відповідних  систем. До речі, як відзначають,  нині  один постріл градобійної установки оцінюють у 400 доларів.

Якщо робити все з розумом, то сільгоспвиробників, завдяки використанню градобійних установок,  позбавлять проблем, тому потрібно, щоб у цей процес втручалися науковці, каже Іван Мринський.

Наразі агропідприємства відмовляються від використання установок, щоб зняти напругу через невдоволення мешканців навколишніх сіл.

«Шкода в тому, що ми якраз не використовуємо в повній мірі наукові досягнення, - каже Юрій Кіріяк. – Один метеорологічний локатор радіус дії якого 300 км, забезпечить нас надійною інформацією про наявні опади, про їх рух, про скупчення, і всі розмови навколо цього питання – завершені. Один локатор, он-лайн доступ до нього, і всі будуть бачити, де є хмари, як вони йдуть, по якій траєкторії випадають опади і люди будуть бачити, що на їх територію опади не прийшли не тому, що хтось вистрілив, а тому, що практично їх немає на нашій території. Це питання вирішується лише вкладанням коштів у гідрометеорологічну службу». Територія Гонконгу перекривається 200 локаторами, територія України – 2.

«На півдні України немає жодного метеорологічного локатора, який би міг дати повну картину, що відбувається в атмосфері, як йдуть повітряні потоки, наскільки вони збагачені вологою і який процес її розповсюдження у цю хвилину», - відзначив Юрій Кіріяк.

Фото зі сторінки Юрія Кіріяка: наслідки зливи на Херсощині

 

Новини по темі

Коментарі

коля, 10.06.2018
все залежить від кількості випущиних зарядів!!!!! 1-2 постріла викликае дощ,5-6 розбивае град, а 10-20 розжене любий дощ, але у сусідів пройде сильна злива, яка заливае цілі міста як було в одесі, миколаеві в 13-14роках.
не байдужий, 07.06.2018
Вибачте, але не контрольовані обстріли дощових хмар іде по всій області, я повторююсь ДОЩОВИХ. Наша область скоро стане пустелею! Кожен робить, що йому заманеться!

Залишити коментар

Останні новини

Останні відеорепортажі

Останні фоторепортажі

ТОП Новин тижня

наверх

Підписатися на новини

Підписатися на новини

Запропонувати новину

Запропонувати новину