Pik
Сьогодні, 27 Червеня 2019
13.01.2019
458
0

Перли України: міф чи реальність?

Перли України на Херсонщині: міф чи реальність?

Кореспондент Укрінформу дізнався, чи справді херсонські науковці готові засипати світ штучно вирощеними перлами

З давніх-давен люди цінували перли і складали про них романтичні міфи. Можливо тому, що для отримання перлини доводилося докладати значних зусиль. Пірнати за перловими мушлями в глибини морів та річок було небезпечно, та й не кожна знайдена мушля містила у собі перлину. А ще більшу цінність перлинам надавала, звичайно ж, їх зовнішня досконалість, виплекана у потаємному для людини підводному світі, і пов’язана через це в людській уяві з безліччю міфів та легенд.

Перли за стародавніх часів добували у різних країнах. Вперше у світі, стверджують джерела, широко використовувати перли почали у Китаї - ще чотири тисячоліття тому. Вони були не лише дорогоцінними прикрасами, а й відігравали роль грошових одиниць великого номіналу.

Прикрашала одяг перлами і знать Київській Русі. А купці-варяги зі Скандинавії скуповували добуті у північних річках Русі перлини, везли їх на захід і з успіхом продавали там багатим європейцям.

Відтоді спливло чимало часу. І ось зараз, у новітній історії перлів, які і понині вважаються у світі символом досконалості і чистоти, відкрито нову сторінку. Херсонські вчені, які працювали у Китаї, у серці потужної індустрії перлів, повернулись і почали впроваджувати свій власний проект виробництва цих дорогоцінних біогенних мінералів в Україні.

ХЕРСОНСЬКИЙ ВНЕСОК У КИТАЙСЬКІ ПЕРЛИ

«Два роки тому ми, команда Херсонського державного аграрного університету у кількості трьох викладачів, поїхали працювати в Китайську Народну Республіку. У цей час організувався китайсько-український науково-дослідний інститут у провінції Чжецзян, у місті Джудзи. Інститут створювався під керівництвом українського академіка Сергія Мельничука, який подав свій проект на конкурс «Тисяча талантів Китаю», виграв і вирішив організувати інститут саме у цій провінції.

Ми подали свій проект по вирощуванню екологічно чистих осетрових видів риб, він сподобався місцевому китайському керівництву й очільникам інституту, і нас включили в команду. Після цього у нас було ще 12 проектів за китайськими замовленнями, які були взяті до виконання. Найбільше проблем у них виявилося із вирощуванням перлів. Ця провінція виробляє 70% усіх перлів у світі. В місті Джудзи, де ми жили,  знаходиться всесвітня біржа перлів. Там багато підприємств, які їх вирощують, переробляють і виготовляють ювелірні прикраси», - розповів кореспонденту Укрінформу доцент кафедри екології та сталого розвитку ім. професора Ю. В. Пилипенка Херсонського державного аграрного університету Віталій Оліфіренко, який наразі є керівником університетського проекту вирощування перлів.

На замовлення одного з потужних китайських підприємств перлинної індустрії херсонські вчені, перебуваючи у Піднебесній, розробили великий проект по вдосконаленню місцевої технології вирощування річкових перлів. Адже китайська технологія мала низку серйозних вад: враховуючи величезні обсяги вирощування там перлинниць, це виробництво негативно впливало на екологію провінції Чжецзян.

Як зазначив Оліфіренко, вирощування перлинних устриць у таких обсягах призводить до нагромадження у водоймах великої  кількості мулу, який є продуктом життєдіяльності цих молюсків, і відповідно – до забруднення води.

«У провінції була прийнята державна програма, величезна за фінансуванням, з покращення якості води. Наш проект стосувався її очищення, демінералізації відкладень, використання при очищенні води мікробіологічного препарату, який би прискорював процес, а також зміни технології самого вирощування перлинниці, застосування спеціальних кормів для харчування устриці», - розповів учений.

Даний проект було презентовано на форумі в провінції Чжецзян, і він отримав дуже високу оцінку, у тому числі міжнародних експертів. Серед презентованих там проектів херсонський зайняв друге місце, і невдовзі розпочалася його реалізація у Китаї.

І СЕБЕ ПОКАЗАЛИ, І САМІ НАВЧИЛИСЬ

За півтора року, протягом яких херсонські вчені працювали у Китаї, допомагаючи тамтешнім вченим і виробникам удосконалити технологію вирощування річкових перлів, вони й самі здобули корисний досвід. І, як цілком справедливо підкреслив у розмові з кореспондентом Укрінформу ректор Херсонського державного аграрного університету Юрій Кирилов, не скористатися цим набутим досвідом – гріх. «Тому і народилася така ініціатива, щоб вони тим, чим займалися там, у Китаї, зайнялися і тут», - зазначив Кирилов.

«Після повернення групи додому наш ректор переговорив з кожним із нас і дуже зацікавився ідеєю впровадження технології вирощування перлів. Адже північ китайської провінції Чжецзян за погодними умовами приблизно такий же, як у нас південь України. Тож за ініціативою ректора ми вирішили зробити експеримент, щоб перевірити на практиці, наскільки можливо вирощувати перли в Україні. Для цього створили робочу групу. Є у нас і лабораторія замкнутого водопостачання, тобто є умови для проведення експерименту. Але ми пішли трохи іншим шляхом, ніж це роблять китайці, за більш спрощеною технологією. Зараз «обкатуємо» її у себе у лабораторії», - розповів Оліфіренко.

В Китаї на утворення у мушлі перлини витрачається не менше трьох років. Від трьох до семи – якщо потрібне велике зерно. Щоб запліднити перлинами устрицю, китайці розкривають її спеціальним приладом і вкладають у неї маленькі намистинки, навколо яких потім починається утворення перлин. Що цікаво: в Китаї “вживлюють” ці мікрочастинки у тіло молюска лише жінки. Адже тільки вони, вважають у Піднебесній, своїми чутливими руками можуть з ювелірною точністю покласти намистинки всередину мушлі саме туди, куди треба.

Херсонська ж технологія не передбачає примусового розкриття раковини устриці і використання висококваліфікованої жіночої праці. Крім того, в херсонському експерименті вирішили використати поки що місцеві види устриць – беззубки та перловиці.

Чому ж вчені Херсонського державного аграрного університету не взяли для «обкатування» своєї технології китайські перлинниці, які прекрасно себе зарекомендували у процесі вирощування річкових перлів? «Спочатку нам треба зрозуміти технологію. Процес вживлення (піщинок – ред.) і адаптації вирішили проводити поки що на наших молюсках. Тому що коли раптом почали б гинути китайські – це було б дуже дорого», - пояснив Юрій Кирилов.

ПЕРШИЙ – ПРОЙШОВ!

Наразі перший етап цього експерименту завершився.

«Десь місяць тому ми завершили перший експеримент. Він пройшов дуже успішно. Ми заклали перші намистинки, все добре. Жодна з устриць не загинула. Все, що ми хотіли на першому етапі, ми зробили.

Все пройшло нормально, і тепер можна далі продовжувати цю справу. Я хочу спробувати це у різних варіантах. Тому що має значення, що закласти, яку піщинку, із чого вона складатиметься і куди її закласти. Від цього буде залежати колір і форма перлини», - повідомив вчений.

Як він розповів, білі, або класичні, перлини з’являються у центрі мушлі. Ближче до краю перлина перетворюється на рожеву. І на самому краю вона може бути фіолетовою і навіть чорною. Це щодо місцезнаходження у мушлі. А якщо закласти піщинку до мускула молюска, то варіанти кольорів майбутньої перлини – персиковий, бузковий і золотий.

«Є жовті, абсолютно за кольором золота, перли. Ми бачили їх у Китаї, вони є у продажу. І коштують стільки, скільки коштує золото», - наголосив Оліфіренко.

Наразі в херсонському перлинному експерименті задіяли близько 30  беззубок та перловиць. До речі, цього біоматеріалу в області достатньо, і він фактично не використовується. Це поки що абсолютно вільний ресурс.

«Живуть беззубки та перловиці у нас в університеті, в установці замкненого водопостачання. Це великий акваріум, де циркулює вода із однієї в іншу водойму, потім надходить на фільтр, очищається там, насичується киснем і знову йде по колу. Ми зробили так: вода проходить через басейн і акваріум з рибою та раками, насичується відходами їхньої життєдіяльності, а тоді скеровується в акваріум з устрицями. Вони доочищають воду, і лише потім вона йде на фільтр. Залишки кормів, які є у воді після годування риби та раків, – їжа для молюсків», - розповів Оліфіренко.

ШВИДКО ЛИШЕ В КАЗЦІ МОВИТЬСЯ…

Як наголосив ректор Херсонського державного аграрного університету, досі ще ніхто не займався повноцінно ідеєю можливого виробництва перлів в умовах України.

Наразі у виші не приховують, що на даному етапі херсонського перлинного проекту мова поки що йде лише про відпрацювання власної оригінальної технології.

«Об’єктивно цей процес займе до трьох років, якщо ми говоримо про повноцінну готову перлину», - зазначив Кирилов.

Оліфіренко, у свою чергу, підкреслив, що дана технологія не використовується ні в Китаї, ні в інших країнах світу.

«І зараз не стоїть завдання отримати перші перлини цієї весни. Хоч один з кореспондентів і написав, буцімто в Херсоні вже навесні будуть їх відрами черпати. Навесні будуть лише перші результати цих досліджень. Неможливо досягти результату за тиждень-два. Повинен пройти час, повинні відкластися (на піщинках – ред.) шари перламутру», - заявив вчений.

За його словами, наразі завершився період адаптації беззубок та перловиць до умов теплої води замкнутого водопостачання, і вони вже включилися, так би мовити, у роботу по продукуванню перлин. Устриці досить добре ростуть, добре почуваються у новій для себе водоймі, що стало приємним сюрпризом для вчених аграрного університету. А весною планується розкрити п’ять устриць, щоб подивитися, як проходить відкладення перламутрових шарів.

«Якщо вони раптом покажуть нам перли хорошої якості, то можна буде спокійно працювати і далі на них. Це взагалі буде безвитратно. Але якщо вони покажуть себе не зовсім так, як ми очікуємо, то можна буде закупити дослідну партію устриць з Китаю. З цим не буде проблем», - вважає Оліфіренко.

Як він повідомив, китайські річкові перлинні устриці набагато більші від наших беззубок і перловиць. А чим більшою є така устриця, тим більше перлин може розміститися у ній.

«У Китаї вже багато років займаються їх селекцією. Там у кожному господарстві використовується свій гібрид, який вони самі вивели. Це, як правило, поєднання трьох-чотирьох видів. Китайські мушлі – великого розміру, вони дають різнокольорові і дуже рівні перли, гладенькі, небугристі», - зазначив вчений.

ВІД НАУКОВОЇ ІДЕЇ ДО БІЗНЕС-ПРОЕКТУ

Оліфіренко не приховує: університет не ставить за кінцеву мету постійне вирощування перлів та їх реалізацію. За умови успішного завершення проекту для його впровадження в життя, звісно, будуть потрібні інвестори. Але тут виникає закономірне запитання: наскільки затребуваними можуть бути в Україні чи в інших країнах херсонські перлини? Адже це напряму позначатиметься на обсягах їх виробництва.

«Для Херсонського державного аграрного університету це наукова робота, а не бізнес-проект. Маркетингових досліджень ринку ми не проводили. Ми хочемо цю справу освоїти, запатентувати - і віддати для використання людям. А ті нехай вже беруть технологію та вирощують перли, якщо мають на це гроші і час. Ми ж – вчені, туго набитого гаманця у нас немає», - наголосив Оліфіренко.

Розповів він і про те, де в Україні можна цілорічно вирощувати перли. Молюсків можна розводити, наприклад, у водоймах-охолоджувачах теплових і атомних електростанцій, на підприємствах, де у закритих приміщеннях вирощується риба, або ж на інших підприємствах, де є водойми із постійно теплою водою. Критерії якості води для перлинної устриці такі ж, як і для риби. Там, де не живе риба, там і устриця не буде жити. Але якісь особливі  умови для неї не потрібні, повідомив вчений.

 Отож дочекаємося весни і побачимо, на що здатні українські перлові мушлі.

 

Валерій Староселець, ХЕРСОН.

 

Фото надані Віталієм Оліфіренком

Новини по темі

 

Коментарі

Нет ни одного комментария

Залишити коментар

Останні новини

Останні відеорепортажі

Останні фоторепортажі

ТОП Новин тижня

наверх

Підписатися на новини

Підписатися на новини

Запропонувати новину

Запропонувати новину