Pik
Сьогодні, 13 Грудня 2018
Інтерв’ю
20.02.2018
708
0

На Херсонщині заговорили про імпорт людського капіталу

На Херсонщині заговорили про імпорт людського капіталу

«На Херсонщині є програма «Людський капітал», а як можна нею скористатися?», - з таким запитанням до журналістів  «ПІК»  звертаються люди з інших регіонів.

То як загалом  реалізується  програма, про яку багато минулого року говорили керівники області та депутати різних рівнів.  Чи вийшло щось з цього проекту? Як і хто може скористатися преференціями? Про це кореспондент ПІК розмовляє з Євгеном Криницьким, директор Департаменту освіти, науки та молоді ОДА.

-          Євгене, для початку власне про проект, чому Херсонщина відчула в ньому потребу?

-          Наразі цій програмі, що реалізується на Херсонщині, близько року. Вона є унікальною, аналогів їй в інших областях України немає. Це була наша ініціатива, ініціатива народжена тим, що ми побачили реальні цифри катастрофічної нестачі кадрів, особливо у бюджетній сфері. Мова йде про село, про райони, передусім.

Ми маємо чітке розуміння, що бізнес може собі оплатити тих самих юристів, економістів, спеціалістів, яких він потребує.

А от  медицина, педагоги, працівники фізкультури і спорту, культури – тут бюджет  має  сформувати замовлення.

З іншого боку, ми проаналізували кількість випускників шкіл, які залишаються у нас. Ми побачили, що область перетворилася на експортера людського капіталу – найкращі наші уми, найкращих наших дітей ми віддаємо в інші регіони. Станом на 1 січня 2017 року, у нашій області залишалося 24,6%  випускників шкіл. Всього. Тобто, фактично 76% дітей, випускників 11 класів,  ми «експортували». Це катастрофічна ситуація.

Читайте також: Про український клондайк та міграцію молоді

При цьому ми бачимо реальні цифри нестачі кадрів.

Щодо  педагогічних спеціальностей, ми аналізували:  кількість прямих вакансій, кількість викладачів, які працюють  не за фахом, кількість працюючих пенсіонерів. І вакансій  у нас було близько 1300, які вже є, або незабаром з’являться. І в медицині – 1700. Тобто, якщо в освіті це близько 24%, то в медицині – близько 40% не вистачає кваліфікованих працівників.

Ще одна мета програми – це надати дітям можливість отримувати вищу освіту. Ми розуміємо, що не всі сільські діти вступають на бюджет, адже кількість бюджетних місць скорочується, а у родин немає можливості заплатити за навчання на комерційній основі.

Читайте також: куди вкладати капітал

Але ще ми розуміли, що маємо чимось змотивувати дітей , щоб вони залишалися в нашій області працювати.

І ще програма передбачає соціалізацію військовослужбовців. Ще одна мета – регіональний ринок вищої освіти, тому що наші виші втрачають студентів. Випускники від’їжджають і вузи не можуть себе утримувати – немає абітурієнтів. А державне замовлення надзвичайно низьке. Наприклад, 2016 -2017 навчальний рік - нам дали державне замовлення аж на цілого одного фізика – вчителя, двох хіміків – вчителів. На всю область бюджетні місця. Такими темпами ми перекриємо нестачу кадрів років через 30-40. До того часу всі діти від нас будуть виїздити.

Тому ми створили таку комплексну програму, в яку увійшли всі 6 основних моделей, про які я казав.

-          То як програма допоможе? Які механізми?

-          Суть програми в тому, що за співфінансування  з різних бюджетів ми надаємо можливість отримати вищу освіту дітям з сільської місцевості у наших вишах. Є певний відсоток спів фінансування.  У зв’язку з тим, що є бюджетна децентралізація, ми запропонували таким чином: 25% дає обласний бюджет, 75% дає ОТГ або міста обласного значення. 50% (облбюджет) на 50% (район) - якщо це район. Якщо село – 25% від сільського бюджету, 50% район і 25% обласний бюджет. 

- Не секрет, що програмою зацікавились люди з інших областей. Чи важлива «приписка»?

-          Відразу хочу прояснити, в цьому випадку ми побачили ефективність цієї програми і цього навчального року ми започаткували так званий імпорт людського капіталу. Ми запропонували дітям з будь-яких регіонів України, які навчаються будь-де у вишах за спеціальностями, які потребує область, переїжджати до нас на роботу. Вони мають відпрацювати три роки, а ми готові оплачувати послуги з їх навчання.

-          А де гарантія, що ви заплатите за навчання і дитина приїде відпрацьовувати у село чи в районний центр? Ми вже проходили оті навчання за направленнями і те, як уникали потім відпрацювання.

-          Є  документ, що визначає Порядок використання коштів. У ньому чітко виписано, яким чином повертаються кошти, або не повертаються кошти. Не повернення коштів, якщо ми оплачуємо за навчання, можливе лише у кількох випадках. Перший – це, як то кажуть, не приведи Боже, у випадку смерті або каліцтва, що не сумісне з продовженням роботи – це життя, все може трапитися.

Звісно, не повертають гроші, ті хто відпрацюють три роки у тому населеному пункті, що надав кошти для співфінансування.

І третє – якщо дитина з сільської місцевості вступила, вона показує значні здобутки   (виграє олімпіади всеукраїнські, займається потужно наукою), то чому має відпрацьовувати,  якщо більше користі буде для регіону, коли  вона займатиметься наукою. Чи талановитий спортсмен, який захищатиме честь області на змаганнях.

 І окремий порядок щодо військовослужбовців – тому що це є нашою соціальною функцією, хлопці, які боронять нас, фактично вони вже відали свій борг державі тим, що загородили нас від ворога. І тому наш обов’язок – дати їм змогу отримати вищу освіту за гостродефіцитними спеціальностями  без відпрацювання. Гроші атовці не повертають і не зобов’язані відпрацьовувати.

-          Ще запитання – у нас нестача лікарів, а вузу медичного наразі немає…

-          Тому ми й розглянули можливість надання коштів на проходження інтернатури в наших лікарнях. Ми запропонували медичним навчальним закладам ще й таку можливість – головна умова три роки відпрацювання у сільській місцевості.  

Ще звертаю увагу, що ми запропонували нинішнім студентам, у межах цих квот, ще один варіант. Це про ті випадки, коли батьки платять за навчання студента, але на 3 - 4 курс у родини не має більше коштів або дитина розуміє, що все одно, вона  повертатиметься в село. Тоді  вона входить у програму, якщо громада згодна. Тобто, з навчання на комерційній основі вона переходить на комунальну оплату за програмою «Людський капітал».

Читайте також: На Херсонщині впроваджують регіональне замовлення для села 

Скажу, результативність програми ми побачимо через рік-два-три, коли буде більше даних для аналізу. Але для нас головне, що ми зупинили ряд негативних тенденцій.

Крім того, ця програма вже трансформувалася на національний рівень. Тобто, в умовах прийому і вступу у виші є вже таке поняття як регіональне замовлення і друге, ми дуже раді, що міністерство освіти і науки  ввело так зване першочергове бюджетне місце за напрямком «медицина» і «педагогіка» у випадку, якщо дитина укладе догорів на відпрацювання 3 роки.

-          Ще одне питання, з яким звертаються, зокрема, до нас в редакцію – як саме страхує себе громада від того, якщо людина відмовиться працювати в селі?

-          Є спеціалізована фінансова установа, що називається Фонд підтримки індивідуального будівництва на селі «Власний дім». Абітурієнт  (чи його  батьки) укладають відразу три угоди. Перша угода – про навчання. Друга – про подальше відпрацювання. І третя – так званий кредитний договір.

 Але не треба лякатися при слові кредит. Кредитний договір безвідсотковий і саме він є такою страховкою, гарантією  того, що або людина поїде працювати у село, або що вона поверне гроші.

Читайте також: Область відчуває дефіцит вчителів та лікарів у сільській місцевості 

Відзначу, що ці гроші на руки ніхто не отримує. Кошти йдуть безпосередньо у навчальний заклад. Територіальні громади передають кошти в обласний бюджет, звідти їх направляють у Департамент, а той – відповідно до угод  і рішень комісії - до «Власного дому». «Власний дім» укладає угоду з закладом навчальним і сплачує ці послуги. Люди кошти на руки не отримують. Така схема необхідна, бо є певні вимоги законодавства. Зокрема, ми не можемо допустити подвійного  фінансування державним вишів – з державного бюджету, і  від Департаменту, тобто, державної служби. Тому ми змушені були шукати таку установу як «Власний дім», яка може допомогти провести цю процедуру. Договір цей, ще раз наголошу, є лише страховкою, що дитина повернеться. Якщо не повернеться – територіальній громаді повернуть кошти. А це значні суми – в когось 50 тисяч, а в кого й 150 тисяч гривень.

-          Добре, людина приїздить у село, у районний центр. Повертається не додому  та ще й з іншого регіону. Питання житла як вирішуватиметься?

-          Це є соціальна гарантія територіальної громади, яка долучається до програми.  Є варіанти безкоштовної оренди, компенсації комунальних послуг і т.д.

-          А якщо обіцяють, що все буде добре,  а коли приїздить дитина – виявилось, що обманули з житлом. Куди їй з цим звертатися?

-          Безпосередньо до нас. Ми зможемо перенаправити її.

-          А ви відстежуватимете  саме цей аспект?

-          Наразі цьогоріч буде перший випуск за цією програмою. Тому ми будемо відслідковувати вже влітку.

-          А в цифрах можна –  про яку кількість майбутніх фахівців, що мають повернутися у село, йде мова?

- У ході впровадження Програми у 2017 році потенційними її учасниками стали 389 осіб. 131 особа зараз навчається за програмою (серед них воїни АТО та випускники шкіл, що здобувають освіту за гостродефіцитними спеціальностями), з більшістю учасників уже укладено договори про надання освітніх послуг за програмою «Розвиток людського капіталу Херсонської області», робота триває.

Щодо перших результатів. Тепер ми вже кажемо, що вже 33% наших абітурієнтів залишаються в області (згадаймо – було 24,6%).  Наче це не велике зростання – лише якихось 8%, але в нас в цьому році найбільший прийом на перший курс вишів за всі часи незалежності. Більше 1 тисячі осіб ми змогли залишити на території Херсонщини.

-          А наскільки активно райони, громади підтримали цю програму?

-          У деяких районах уже черги дітей. Тому вони будуть в себе проводити внутрішні конкурси. Можу сказати, що Новотроїцький, Бериславський район, Скадовський, Чаплинський та й інші – потужно зайшли у програму. 

Розпитувала Ірина Феш

Новини по темі

Коментарі

Нет ни одного комментария

Залишити коментар

Останні новини

Останні відеорепортажі

Останні фоторепортажі

ТОП Новин тижня

наверх

Підписатися на новини

Підписатися на новини

Запропонувати новину

Запропонувати новину