Pik
Сьогодні, 12 Грудня 2018
03.12.2018
153
0

КПВВ на межі з Кримом: загальмоване будівництво

КПВВ на межі з Кримом: загальмоване будівництво

Брак нормальної інфраструктури, відсутність елементарних санітарних умов, побори  та тіньовий бізнес перевізників, «міняли» валюти зразка 90-х минулого сторіччя, повідомляє "Новий візит". 

Все це — сумні реалії, з якими стикається кожен, хто проходить адмінмежу з окупованим Кримом на «нашому» боці. 

 Планування будівництва контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) з сервісними зонами, які б включали центри надання адмінпослуг, автовокзали, комфортні  побутові умови, тривало кілька років. У липні 2018 року уряд нарешті виділив кошти на будівництво тимчасових контрольних пунктів «Каланчак» і «Чонгар» та сервісних зон поряд з ними. Закінчити будівництво, за постановою КМУ, мали до кінця фінансового року, але в листопаді роботи навіть не були розпочаті. Центр журналістських розслідувань з’ясував, хто та як гальмує будівництво КПВВ на адмінмежі з окупованим Кримом.

КПВВ на межі з Кримом: загальмоване будівництво

КПВВ «Каланчак» (вересень 2018 року) Фото: investigator.org.ua

П’ять років тимчасового неподобства

Більше року після анексії Криму питання організації контролю в’їзду та виїзду з півострова було неврегульоване. 4 червня 2015 кабмін нарешті затвердив Порядок перетину адмінмежі з Кримом, а отже й створення трьох контрольно-пропускних пунктів: «Чонгар», «Каланчак» та «Чаплинка». Але розбудовувати інфраструктуру пунктів та створювати належні санітарні умови не поспішали.

«Практично вся наша рідня залишилась у Криму, а ми з чоловіком живемо у Дніпрі. Їздити доводиться доволі часто. Ми люди дорослі, ще якось витримаємо дорогу. А старі люди? А ті, хто з дітьми? З колясками, з малечею йдуть пішки нейтральною зоною. Коли сонце, коли дощ і вітер, і коли сніг. Ну, хіба це зручно?», – у березні 2017 розповідали Центру журналістських розслідувань переселенці з Криму.

КПВВ на межі з Кримом: загальмоване будівництво

Переселенці з Криму (березень 2017 року) Фото: investigator.org.ua

У лютому 2017 року вирішення проблеми, здавалося б, зрушилось з мертвої точки: наказом міністерства з питань тимчасово окупованих територій було утворено робочу групу з облаштування КПВВ та затверджено покроковий план – так звану «дорожню карту» з будівництва об’єктів інфраструктури та зон сервісного обслуговування на адміністративній межі. Заяви голови Херсонської облдержадміністрації на початку березня 2017 року були багатообіцяючими.

КПВВ на межі з Кримом: загальмоване будівництво

Андрій Гордєєв, голова Херсонської ОДА Фото: investigator.org.ua

«Там будуть сервісні зони, там будуть фастфуди, там будуть ЦНАПи з надання адміністративних послуг. Найголовніше, щоб перетинаючи межу люди могли поміняти собі паспорт, вирішити питання з навчанням, вирішити питання з реєстрацією народження – це те, що ми маємо забезпечити нашим громадянам», – сказав Андрій Гордєєв.

Як заявляли чиновники, облаштовані всім необхідним контрольні пункти в’їзду-виїзду на межі з Кримом мають бути свого роду візитівками вільної території України. Тому кошторис як для тимчасових споруд вийшов чималенький.

КПВВ на межі з Кримом: загальмоване будівництво
КПВВ на межі з Кримом: загальмоване будівництво

Доопрацьовані проекти КПВВ «Чонгар» і «Каланчак» Фото: investigator.org.ua

«Технічні розрахунки, технічне завдання на ці два контрольні пункти в’їзду-виїзду «Чонгар» і «Каланчак» – загальна вартість близько трьохсот мільйонів гривень», – у тому ж інтерв’ю Центру журналістських розслідувань розповідав Андрій Гордєєв.

Однак отримати кошти із Резервного фонду тоді не вдалося – першочерговим стало подолання наслідків вибухів на артскладах. Результатом чергової урядової наради у віце-прем’єр-міністра Кубіва стало зменшення кошторису будівництва майже втричі – до 110 млн.

Через півроку, у квітні 2018-го, у програмі «Питання національної безпеки» перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Юсуф Куркчі розповідав, що, подолавши кілька кіл узгоджень з центральними органами влади, міністерство вийшло з доопрацьованим проектом реконструкції КПВВ на фінішну пряму.

КПВВ на межі з Кримом: загальмоване будівництво

Юсуф Куркчі, перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Фото: investigator.org.ua

«Напевно, вже не залишилося нікого в Кабінеті міністрів, хто б не знав про проблему наших КПВВ і про ті умови, в яких працюють наші прикордонники і проходять наші громадяни. Тому що не багато, не мало – а 2,5 мільйона громадян за 2017 рік перетнули цю межу в ту або іншу сторону. Відсутність елементарних санітарно-гігієнічних умов не робить нам честі як державі, яка прагне в Європу», – казав Юсуф Куркчі.

Відсутність умов, що відповідають санітарним нормам, – не єдина проблема українських КПВВ на межі з Кримом. Тут і досі процвітає тіньовий бізнес перевізників і «мінял» валюти зразка початку 1990-х років, перші медичні пункти з’явились тільки під час екологічного лиха після аварії на «Кримському титані».

За урядовим Планом заходів з реінтеграції Криму будівництво інфраструктури КПВВ мало бути завершено восени 2018-го.

У липні цього року Постановою уряду №584 для будівництва тимчасових контрольних пунктів «Каланчак» і «Чонгар» та автомобільного сполучення і зон сервісного обслуговування перед ними з Резервного фонду бюджету було виділено майже 106 млн. грн. Ці гроші мають бути використані до кінця фінансового року.

«Подати до 25 грудня 2018 р. міністерству економічного розвитку і торгівлі, міністерству фінансів, міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та Державній казначейській службі звіт про використання коштів, виділених згідно з цією постановою», – сказано у постанові Кабміну.

Можемо констатувати, що до Нового року Постанова уряду виконана не буде, адже вже кінець листопада, а будівництво навіть не розпочате.

Перетворити гроші на КПВВ: невдалі спроби

Виконавця робіт з розбудови КПВВ уряд визначив без конкурсу. Це державне підприємство з обслуговування іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс», що підпорядковане міністерству інфраструктури. Підприємство має у ЗМІ недобру репутацію «прокладки», оскільки часто є посередником між замовником та фактичним виконавцем робіт. Є сумніви і щодо підряду на будівництво контрольних пунктів – адже КВЕДу (зареєстрованого виду діяльності) на такі роботи підприємство теж не має.

КПВВ на межі з Кримом: загальмоване будівництво

ДП «Укрінтеравтосервіс» Фото: investigator.org.ua

Зв’язатись із директором держпідприємства Яковлевим виявилось непросто: вказані в держреєстрі номери телефонів виявились недостовірними. Фактичну адресу «Укрінтеравтосервісу» та його контакти можна знайти лише на сайті міністерства інфраструктури. Відповіді на інформаційний запит, поштою та телефоном, у встановлені законом 5 днів, ми не отримали. Результативним виявився лише особистий візит. Виявилось, що гроші – майже два мільйони гривень – на рахунок підприємства переведені лише за розробку проектно-кошторисної документації.

«Кошти, у розмірі 1999,401 тис. грн, які виділені Підприємству для розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво тимчасових контрольних пунктів в’їзду-виїзду на тимчасово окуповану територію України … станом на 14.11.2018 року знаходиться на поточному рахунку Підприємства».

Відповідь на інформаційний запит Центру журналістських розслідувань від державного підприємства «Укрінтеравтосервіс»

Натомість відповідь від міністра інфраструктури Володимира Омеляна, отримана Центром журналістських розслідувань, в цілому пояснює затримку із реалізацією проекту облаштування КПВВ і сервісної зони перед ними. Договір на розробку проектної документації з інститутом СБУ «Укрінтеравтосервіс» підписав лише 22 жовтня, довідку про геологію ділянок та договір з Держгеокадастром отримано в листопаді. Причиною названа затримка з виділенням землі Херсонською ОДА.

«3 жовтня Херсонською облдержадміністрацією видано розпорядження №728 про передачу в постійне користування земельної ділянки. Проте, розмір зазначеної земельної ділянки не дав змоги здійснити проектування та подальше будівництво КПВВ «Каланчак»» – сказано у відповіді.

Малоземельний «Каланчак»

Розпорядження про дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельних ділянок під будівництво об’єктів на межі з Кримом голова облдержадміністрації Андрій Гордєєв підписав ще в червні 2017 року: 5,3 гектара на контрольному пункті «Чонгар» та майже 3,5 гектара на КПВВ «Каланчак».

У лютому цього року Херсонська ОДА звітувала на урядовій нараді, що проект землеустрою та комплексна схема благоустрою контрольних пунктів уже готові. Однак розпорядження про передачу землі для КПВВ і сервісних зон чомусь з’явились лише у жовтні, тобто через три місяці після прийняття постанови Кабміну.

При цьому площі переданих ділянок значно менші тих, що були вказані у минулорічному розпорядженні губернатора: дві ділянки загальною площею 2,7 гектара для будівництва КПВВ «Чонгар» та одна ділянка лише у 18 соток для будівництва пункту «Каланчак» та сервісної зони.

В обласній адміністрації ці дивні рішення не пояснюють. Про виділення землі, тобто,  зону відповідальності ОДА у цьому проекті,  жодного слова.  

КПВВ на межі з Кримом: загальмоване будівництво

Олександр Адамчик, заступник голови Херсонської ОДА Фото: investigator.org.ua

«Наразі Херсонська ОДА коментує процес будівництва наступним чином: кошти і функцію замовника передано згідно з розпорядженням кабміну ДП «Укрінтеравтосервіс». Це державне підприємство, якому підпорядковані усі КПВВ в Україні. Воно займається не тільки будівництвом, а й експлуатацією цих КПВВ. Тому вся інформація з питань процесу будівництва та експлуатації, проектування та інших питань – треба звертатись до них», – повідомив Олександр Адамчик, заступник голови Херсонської ОДА.

Зазначимо, що через КПВВ «Каланчак» щорічно проходить на 100 тисяч людей більше, ніж через «Чонгар». Чому ж для розміщення цього важливого пункту пропуску влада Херсонщини виділила таку малу ділянку – у 20 разів менше, ніж сама ж планувала?

Публічна кадастрова карта може лише частково дати відповідь на це питання. «Укрінтеравтосервісу» передано лише ось цю крихітну ділянку із земель транспорту.

КПВВ на межі з Кримом: загальмоване будівництво

Земельна ділянка виділена для будівництва КПВВ «Каланчак» (кадастрова карта)

КПВВ на межі з Кримом: загальмоване будівництво

Земельна ділянка виділена для будівництва КПВВ «Каланчак»

А ділянка, що прилягає до траси і могла б бути використана для сервісної зони, – у приватній власності. У квітні 2015 року гектар землі поблизу КПВВ «Каланчак» був наданий у власність під ведення особистого селянського господарства підприємцю Юрію Ніколаєнку. Людина з таким ім’ям є власником зареєстрованого в Каланчацькому районі фермерського господарства «Николаєнко», що займається вирощуванням зернових культур. Тож, можна сказати, вільної землі для сервісної зони немає. Але є законні способи її отримати, надавши фермеру ділянку в іншому місці.

КПВВ на межі з Кримом: загальмоване будівництво

Земельна ділянка видана Юрію Ніколаєнку (кадастрова карта)

Отже, гроші на будівництво КПВВ є, але закінчити будівництво до кінця фінансового року нереально. Подальша доля виділеної сотні мільйонів гривень невідома. Якщо Кабмін не ухвалить ще одне рішення про перекидання коштів на наступний рік – давно очікуване по обидва боки Перекопу фінансування на облаштування пунктів пропуску згорить ще раніше за новорічні вогні.

 Центр журналістських розслідувань

Читайте також: 

Не лише капличка, але й мечеть – про КПВВ на адмінмежі з Кримом

Капличка і музей окупації на КПВВ у Херсонській області – реакція соцмереж

 

Кабмін виділив більше 100 млн грн на будівництвоКПВВ з тимчасово окупованим Кримом

 

Новини по темі

Коментарі

Нет ни одного комментария

Залишити коментар

Останні новини

Останні відеорепортажі

Останні фоторепортажі

ТОП Новин тижня

наверх

Підписатися на новини

Підписатися на новини

Запропонувати новину

Запропонувати новину