Pik
Сьогодні, 20 Июля 2018
10.12.2017
2187
0

Екстрена допомога: ризики, міфологія та логіка реформування

Екстрена допомога: ризики, міфологія та логіка реформування

Питання реформування екстреної медичної допомоги – одне з тих, що активно обговорюється у соцмережах і навколо якого виникає багато суперечок та страхів. Чи правда, що хворі з інфарктом самі добиратимуться у лікарню і чи не краще було спочатку провести експеримент в одного з регіонів, а потім переносити його на всю країну?

З такими питаннями, «підслуханими у соцмережах»  звернувся кореспондент ПІК до Павла Ковтонюка, заступника міністра охорони здоров’я України під час  прес-туру, що був організований Українським кризовим медіа-центром.

Чому не буде регіонального експерименту 

Як відзначив заступник міністра, практика показує, що експерименти не стають підставою для прийняття рішень.

«Практика показує, що експерименти не приводять до тих результатів про які ви говорите – ніхто з них ніяких уроків  не виносить і вони не стають підставою для прийняття рішень – що воно було успішне чи ні», - відзначив Павло Ковтонюк.

«Пілотний проект у 4 регіонах в 2012-2014 роках – половина мінусів великих, але є й плюси. Теж висновки зроблені – і що?  Ще один експеримент? Вони вже нічого не показують. Нам достатньо доказів і на наших експериментах, і на практиці наших країн – сусідів, щоб прийняти ці рішення», - пояснив заступник міністра охорони здоров’я України.

«Тому ми пробуємо. Але що ми зробили – щоб різко не заходити, ми зробили фазовий розподіл. Ми  починаємо з первинної, потім ідемо до спеціалістів, потім ідемо стаціонарів. Щоб повільно заходили і там, де складніше у них був час. У стаціонарів є два роки, щоб навчитися. У спеціалістів буде 1 рік, щоб навчитися. Первинна допомога перша починає, бо там особливо нічого немає складного з цієї точки зору», - каже посадовець.

Міфологія  з раціональним зерном

«По екстреній допомозі – екстрена допомога завжди, за будь-яких умов для будь-якої людини буде оплачуватися державою. Це теза номер один.», - каже заступник міністра.

«Теза номер два – що треба буде їздити на таксі… Це трохи міфологія в якій є певне раціональне зерно. У цьому це раціональне зерно? Сьогодні проблема в екстреній допомозі полягає в тому, що вона працює не як екстрена допомога дуже часто. Так звані непрофільні виклики. Машина, ціла «карета» їде, щоб просто когось заспокоїти або збити температуру парацетамолом, або в когось піднімається тиск, або просто поговорити. На все це їде «швидка» - а це означає, що вона не їде кудись на інфаркт. Бо в нас не так багато є бригад. І це не добре, і це треба змінювати.

Для цього треба окрема реформа. Вона лежить в сфері диспетчеризації, в основному – тобто, грамотна диспетчеризація випадків це вирішує. І там, де зараз по країні ці диспетчерські робляться якісні, там буквально через дуже короткий час падають до 30% ці непрофільні виклики», - каже Павло Ковтонюк.

Читайте також: Центр екстреної медичної допомоги отримав сучасні «швидкі» 

Невідкладна допомога та екстрена – у чому різниця

«Є таке поняття як невідкладна допомога, а є екстрена. Екстрена – ці гарні мерседеси з мигалками, які їздять на ДТП, інфаркти. Це екстрена – вона фінансується з національного бюджету і є службою порятунку. У багатьох країнах вона навіть під одним номером з усіма іншими службами – 911, 112.

А невідкладна – це фінансування з місцевого бюджету і це більше сервіс для громади. Вона  може їздити на температуру, вона може їздити поговорити – якщо громада може собі це дозволити. Це правильний розподіл і його далі будемо реформувати. Я не відповідаю за цю реформу, але я вам можу пояснити цю логіку», - відзначив заступник міністра. 

Читайте також: Як нас лікуватимуть – про гарантований пакет медпослуг

Читайте також: Чи не лишимося ми без лікарів: про кредит довіри

Новини по темі

Коментарі

Нет ни одного комментария

Залишити коментар

Останні новини

Останні відеорепортажі

Останні фоторепортажі

ТОП Новин тижня

наверх

Підписатися на новини

Підписатися на новини

Запропонувати новину

Запропонувати новину