Pik
Сьогодні, 16 Грудня 2019
06.07.2019
9870
0

Експедиція у пташиний рай і таємниці Сиваського поду

Експедиція у пташиний рай і таємниці Сиваського поду
Ви колись хотіли відчути себе першопрохідцем, мріяли вирушити в експедицію, спостерігати за дикою природою, як автори відомих телепередач, фото- чи відеосюжетів? 

От кореспондентові Укрінформу пощастило долучитися до ексклюзивної орнітологічної експедиції на Сиваський під (низинне місце, западина — ред.) на Херсонщині та ще й під керівництвом директора біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна Віктора Гавриленка. Власне, саме спілкування з ним – то вже надзвичайно цікаво, а якщо ще й трохи пригоди…

СТЕПОВЕ БЛЮДЦЕ НА ХЕРСОНЩИНІ

Не лише морями багата Херсонщина. Тут є унікальні екосистеми, що зацікавлять відпочивальника, який готовий виділити день чи два на подорож. Відірватись від пляжу – щоб і аромат неораного степу, і гарні пейзажі для фото, а ще, наприклад, рожеві пелікани.

Фото Олександра Харчикова
Фото Олександра Харчикова
Фото Ірини Староселець
Фото Ірини Староселець

Департамент туризму та курортів Херсонської ОДА презентував новий маршрут «Сиваський під – пташиний рай північного Присивашшя». Звернув увагу саме на цю локацію директор біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко, який власне і очолив першу експедицією разом з аспіранткою Тетяною Старовойтовою.

Фото Олександра Харчикова
Фото Олександра Харчикова
 Фото Ірини Староселець
Фото Ірини Староселець

«Так, поховали цигарки, щоб я тут їх не бачив, потерпите зо дві години», - суворо каже Віктор Гавриленко «орнітологам»-початківцям. І звертає увагу на протипожежні смуги. Це справді так, у степу досить і невеличкої іскри, щоб сталася біда.

Фото Олександра Харчикова
Фото Олександра Харчикова

«Їдемо вздовж двох водойм – одна майже прісна, одна така напівсолона, глибина невеличка - це дуже сприятливі умови для птахів», - каже Гавриленко.

Фото Ірини Староселець
Фото Ірини Староселець

То який зв'язок між біосферним заповідником і цією територією? Річ у тім, що заповідник здійснює моніторинг суміжних природних територій у регіоні. Зокрема, проводиться дослідження сучасного стану орнітофауни на території подів Дніпровсько-Молочанського межиріччя. Одна з ключових точок - за 65 від заповідника «Асканія-Нова» – це якраз і є Сиваський під.

Віктор Гавриленко. Фото Олександра Харчикова
Віктор Гавриленко. Фото Олександра Харчикова

Унікальність подових екосистем межиріччя Дніпро-Молочна нарешті визнана на міжнародному рівні – з 2018 року вони включені у Смарагдову мережу Європи.

Віктор Гавриленко. Фото Олександра Харчикова
Фото Ірини  Староселець

Поди – це такі пониження серед рівнинних територій межиріччя, які утворилися після останнього зледеніння цієї території. Вважається, що на їхньому місці були льодяні куполи, які під час танення утворили озера. Згодом озера замулилися і заросли лучною рослинністю. Починаючи з другої половини ХХ століття поди межиріччя Дніпро-Молочна почали розорювати. Водночас у Присивашші залишилася частина крупних подів, які мають засолені ґрунти – глеєсолоди, що непридатні до землеробства. Це каскад подів: Агайманський розміщений у двох районах - Іванівському та Новотроїцькому, Мар’янівський – у Каховському районі, Великий та Малий Чапельський поди – у Чаплинському районі. Чорна долина та Зелений під - у Каховському районі. У Новотроїцькому та Генічеському районах розташований Оверянівський, а Сиваський під – у Новотроїцькому районі.

Фото Олександра Харчикова
Фото Ірини  Староселець

«Це таке післяльодовикове утворення, колись тут був льодяний купол, який потім розтанув і утворилося таке велике блюдце довжиною у 10, а шириною 4-5 кілометри. Він більшй навіть за наш великий Чапельский під. Періодично ця територія заповнювалася талими водами. Ми з вами під’їжджали і бачили балки, які вели сюди. Зараз це все дуже змінено людиною. І від природного поду залишилася оця тільки діляночка степу, який ми бачимо.

Фото: Олександра Харчикова
Фото: Олександра Харчикова

Тут є природна рослинність, вона не така яскрава, як в Асканії, бо немає товстої підстилки. Ми все-таки ближче до Сиваша, ота водичка там солона і тому там будуть птахи водно-болотного комплексу, які люблять солону воду – я вже чую звідси шилодзьобку. А та сторона опріснюється дренажними водами, які відкачуються із водоносних горизонтів із пліоценових пісків для того, щоб не було там вище підтоплення. Відкачують воду і скидають в оті ставки, там є насосна станція, яка перекидає воду в Сиваш», - розповідає Гавриленко.

Фото Олександра Харчикова
Фото Ірини  Староселець

ПТАШИНИЙ РАЙ

Торік орнітологи біосферного заповідника проводили серпневий облік і нарахували 57 тисяч птахів на Сиваському поді.

Фото Олександра Харчикова
Мартин звичайний. Фото Віктора Гавриленка

«Зліва руда чапля злетіла. Оце мартин звичайний або чайка озерна. Отам скупчення лебедів, а тут - пеліканів. Пелікан сюди прилітає годуватися, він тут не гніздиться, йому треба, щоб раз поїсти, два кілограма риби. Де гніздиться? У нас є колонія на східному Сиваші, є на острові Бірючому. Цілком можливо, то група птахів, яким ще немає по три роки, холостяки, формують пари. Найбільше скупчення пеліканів – 2,5 тисяч одночасно, я бачив біля Лебединих островів у Криму», - каже Гавриленко.

Старовойтова, автор Харчиков
Тетяна Старовойтова. Фото Олександра Харчикова

Це справді такий пташиний рай, особливо навесні, чудове місце для гніздування. Як зазначила Тетяна Старовойтова, тут орнітологи нарахували більше 73 видів птахів, 22 з яких внесені до Червоної книги.

Фото: Харчиков
Фото Олександра Харчикова

Почувши про те, що на воді сидять рожеві пелікани, ми кинулися до фотоапаратів, відеокамер та біноклів. Справді, це дуже хвилююче – спостерігати зовсім поряд, на воді дивовижно гарних птахів.

Лапчинський фото Харчикова

Сергій Лапчинський. 

Фото Олександра Харчикова

У першій експедиції не лише журналісти з різних регіонів України. От Сергій Лапчинський з Маріуполя. Каже, щороку виїздить на такі зустрічі з природою, але саме тут, на Сиваському поді, вперше. Він відходить від нас і рушає собі, шукаючи найкращі кадри і тримаючись подалі від галасливих представників ЗМІ, що приїхали на Сиваський під у межах ХIV фестивалю туристичної журналістики, що увосьме відбувся саме на Херсонщині.

Сиваський під - один із найкрупніших. До середини літа ці території, переважно, обсихали і там буйно розросталася лучно-степова рослинність. У середині 70-х років минулого століття у зв'язку з розбудовою Каховської зрошувальної системи цю територію дуже змінила людина. Більшість плакорних (привододільних — ред.) територій і схилів водозбірного басейну було розорано і піддано зрошенню дніпровською водою, а на днищі були створені ставки, куди і дотепер відкачуються дренажні води. Оскільки цю територію облюбували мисливські види птахів, а незатоплювані території є місцем помешкання сірого зайця, лисиці, єнотовидної собаки, вовка, то тут були засновані й мисливські господарства. На ставках гніздяться крижні, чирянка велика, зупиняються взимку численні зграї гуски білолобої. Восени масово зупиняються брижачі, грицики великі та інші кулики.

зліт пеліканів рожвих автор Гавриленко
Зліт рожвих пеліканів. Фото Віктора Гавриленка

Поряд із мисливськими видами цю територію облюбували звичайні й рідкісні види птахів, які щорічно розмножуються тут, або перебувають під час годівлі, локальних і трансконтинентальних міграцій. Численні гніздові поселення шилодзьобки (чоботаря), кулика-довгонога (ходуличника), зустрічається чернь червонодзьоба, крячок каспійський, гніздиться журавель степовий, кулик – сорока, масово літає сірий журавель, залітають пелікани рожеві, степові канюки, орлани-білохвости та багато інших видів. Численні представники ряду лелекоподібних: чепури, чапля сіра, чапля руда, коровайка, лелека білий, бугай, різні види пірникозових. Масово зустрічається галагаз. Найбільші гніздові колонії створюють мартин середземноморський та крячок чорнодзьобий.

ваы
Мартин середземноморський. Фото Віктора Гавриленка

У лучній частині на днищі поду є природне різноманіття комах, плазунів та ссавців. Із рідкісних видів тут можна зустріти аскалафа строкатого, махаона, подалірія, різні види сфексів. Серед плазунів рідко, але зустрічається гадюка степова, полоз палласів та мідянка. Всі три види занесені до Червоної книги України.

Червоної
Тирлик (Дерихвіст) лучний. Фото: Віктора Гавриленка

ПЕРСПЕКТИВИ: ЧИ МОЖНА ВХОПИТИ ЖАР-ПТИЦЮ?

Це просто ознайомча орнітологічна екскурсія подами Херсонщини, нічого більше поки що не сплановано, тут є господарі - селищна рада, два мисливські господарства, каже Гавриленко. Проте, за його словами, ідея в тому, щоб ми зрозуміли – крім біосферного заповідника, є низка подів в області, які представляють інтерес для екскурсійної діяльності. Вони не є заповідною зоною, тут вільний режим – і це перевага для того, щоб організовувати в цих місцинах такі екскурсії.

Віктор Гавриленко. Фото Олександра Харчикова
Віктор Гавриленко. Фото Олександра Харчикова

«Не ми будемо організовувати екскурсії, - наголошує Гавриленко. - Ми просто навчимо місцевих жителів це робити. Треба узгодити питання з господарями… Ви поїдете от далі, а я залишусь дослідження проводити. Чесно кажучи, якщо про мій інтерес – це жайворонки, плюс рідкісні види, представників яких тут можна зустріти або зараз, або у період прольотів».

 

Господар цієї території – громада селища Сиваське.

Фото: Олександра Харчикова
Фото: Віктора Гавриленка

Сучасна назва селища походить від озера Сиваш, яке поряд. При заснуванні населений пункт мав назву Каракуї (Каракут), що перекладається з кримськотатарської мови як «чорна криниця». Село вперше згадується в офіційних документах у 1816 році.

Тут наразі немає ОТГ, проживає у селищі 4 104 особи, у селищної ради в розпорядженні 24 тисячі га землі, а подова земля, на якій ми зараз перебуваємо, займає 4 тисячі га, розповідає кореспонденту Укрінформу Сиваський селищний голова Віктор Батрановський.

Фото Ірини Староселець
Фото Ірини Староселець

«Туризм? Можливо, але ми ще цим не займалися, на цій території зараз працює два мисливські товариства. Непристосована інфраструктура – немає готелів, але от дорога до Новотроїцька хороша. Від районного центру до нас 14 км, ремонтують дорогу коштом сільгосппідприємств», - каже селищний голова.

Екологічний туризм нині у тренді, зауважує у розмові з кореспондентом Укрінформу директор Центру розвитку туризму України Володимир Царук.

фото-Харчиков-птах
Фото: Олександра Харчикова

«Це перспективний маршрут. Ми наразі зробили перший крок, щоб спонукати місцеву владу, мешканців, працювати у цьому напрямку, розвивати інфраструктуру. Коли хтось перший почне привозити сюди туристів, люди зрозуміють, що на цьому можна заробляти, справа піде далі. Тут є можливість: туристична зона - Арабатська стрілка - не так далеко (до слова, на Арабатській стрілці щороку збільшується кількість туристів відсотків десь на 20, правда, дорога звідти поки що погана), поряд є біосферний заповідник «Асканія-Нова», популярний серед туристів. І коли у Сиваському поді буде ще одна атракція, це дасть можливість людям, які приїздять на море, не лише на пляжі відпочивати, а й відвідавши заповідник, поспостерігати тут за птахами», - каже Царук.

Фото: Олександра Харчикова
Фото: Олександра Харчикова

Люди у всьому світі платять великі гроші, щоб споглядати птахів, наблизитися до них, сфотографувати або зробити відео. І це хороший спосіб для заробітку місцевих жителів, які щодня спостерігаючи таку красу, звикли до неї і не вважають чимось надзвичайним. А для туриста – це можливість за одну відпустку і на морському пляжі побувати, і побачити ще різні унікальні атракції. Бо насправді природні чудеса можна побачити не лише подорожуючи по закордонах.

Ірина Староселець, Херсон-Сиваське

Фото автора, Віктора Гавриленка та Олександра Харчикова

Новини по темі

 

Коментарі

Нет ни одного комментария

Залишити коментар

Останні новини

Останні відеорепортажі

Останні фоторепортажі

ТОП Новин тижня

наверх

Підписатися на новини

Підписатися на новини

Запропонувати новину

Запропонувати новину